Як відобразити в обліку операції зарахування та обов’язкового продажу валюти?

Методологічні засади формування в бухобліку інформації про операції в іноземних валютах в грошовій одиниці України визначає П(С)БО 21.

У абз. 2 п. 6 П(С)БО 21 зазначено, що сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від інших осіб у рахунок платежів для поставлення готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати одержання авансу. 

Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті затверджена постановою Правління Нацбанку від 12.11.2003 р. №492.

Пунктом 5.2 Інструкції №492 визначено, що поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб’єкту господарювання, зокрема для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України. 

Кошти в іноземній валюті, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами), зараховуються на поточні рахунки резидентів – юросіб через розподільчі рахунки (п. 5.3 Інструкції №492). 

Також слід зазначити, що з 14.06.2018 р. набрала чинності Постанова Правління Нацбанку від 12.06.2018 р.  №65 «Про запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов'язкового продажу таких надходжень», яка діє до 13 грудня 2018 року (включно). 

Пунктом 1 Постанови №65 установлена вимога щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь, зокрема, юросіб – суб’єктів підприємницької діяльності.

Такі валютні надходження підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у т. ч. безпосередньо Нацбанку, у розмірі 50%. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті (на які поширюється вимога щодо обов'язкового продажу) на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання». 

Далі банк зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог Постанови №65:

• без доручення клієнта;
• виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

Для обліку коштів в іноземній валюті, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у т. ч. сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов’язковому продажу відповідно до законодавства призначений субрахунок 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті».

Нагадаємо, що відповідно до пп. 6.3 та 6.4 П(С)БО 15 сума попередньої оплати та сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг), що  надійшли від інших осіб доходами не визнаються. 

У ситуації, що розглядається, курсові різниці не визначаються, оскільки монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу (пп. «а» п. 7 П(С)БО 21).

У бухбліку операції з обов’язкового продажу іноземної валюти відображаються так (суми умовні):