Списання безнадійної дебіторської заборгованості: які податкові наслідки?

ДФС у своєму листі від 09.03.2017 р. №4676/6/99-99-15-02-02-15 розглядає, як визнавати дебіторську заборгованість безнадійною у разі банкрутства контрагента за нормами ПКУ. Про правила коригування фінрезультату на податкові різниці, які виникають при списанні безнадійної дебіторської заборгованості, податківці роз’яснили у іншому своєму листі від 03.03.2017 р. №4488/6/99-99-15-02-02-15.

Порядок коригування фінрезультату у разі списання безнадійної дебіторської заборгованості встановлено п. 139.2 ПКУ. За ним при списанні безнадійної дебіторської заборгованості фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до П(С)БО або МСФЗ у разі його формування у періоді проведення списання відповідної заборгованості та на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів. Якщо ж резерв сумнівних боргів формувався раніше за такою сумнівною заборгованістю, то у період її списання не відбувається збільшення фінрезультату.

Також потрібно буде зменшити фінрезультат до оподаткування  на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.  Для випадку, що описаний у запитанні, найбільш відповідною є ознака у п. «а» пп. 14.1.11 ПКУ - це заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. Коригування фінрезультату до оподаткування з метою визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток відбуватиметься у тому звітному періоді, у якому підприємство здійснило списання безнадійної дебіторської заборгованості  (або нарахування резерву сумнівних боргів). 

Нагадаємо, що відповідно до п. 4 П(С)БО 10 безнадійна дебіторська заборгованість – це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником, або за якою минув строк позовної давності.

Наприклад, якщо за даними бухобліку підприємство створило резерв сумнівних боргів за звітний рік на суму 100 000 грн, а списало безнадійних боргів понад суму такого резерву на суму 30 000 грн, то фінрезультат до оподаткування слід збільшити на 130 000 грн.  І якщо уся сума списаної дебіторської заборгованості відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, фінрезультат до оподаткування одночасно і зменшується на ці 130 000 грн. 

Отже, без податкових наслідків з податку на прибуток можна списати лише заборгованість, за якою минув строк позовної давності. У бухобліку здійснюється запис Дт 38 Кт 631 або Дт 944 Кт 631 на суму списаної заборгованості – за рахунок резерву сумнівних боргів або понад суму такого резерву.

ПДВ

У разі попередньої оплати товарів/послуг, які у межах терміну позовної давності не були поставлені, факт придбання таких товарів/послуг, як це передбачено п. 198.3 ПКУ, відсутній та відповідно платник податку втрачає право на податковий кредит, попередньо сформований за операцією з придбання таких товарів/послуг.

Враховуючи вищенаведене, платнику ПДВ необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при попередній оплаті непоставлених товарів/послуг шляхом донарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ПКУ.

Роз’яснення щодо даного питання були надані податківцями листом від 23.07.2018 р. №3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та Офісом ВПП листом від 07.03.2018 р. №925/ІПК/28-10-01-03-11 в індивідуальному порядку. Щоб уникнути непорозумінь з органами ДФС, радимо також звернутися до податкового органу за наданням ІПК відповідно до ст. 52 ПКУ.