Як списати колесо, пошкоджене водієм автомобіля, та утримати з нього кошти за пошкоджене майно?

Щодо списання пошкодженого колеса зазначимо, що воно має бути замінено новим.

При цьому первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів (п. 14 П(С)БО 7).

У разі коли пошкодження колеса не визнано страховим випадком, визначається сума шкоди, завдана підприємству.

Загальні підстави та умови матеріальної відповідальності працівників встановлені у ст. 130 КЗпП. Відповідно до вказаної статті працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При цьому на працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. 

Зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 133 КЗпП обмежена матеріальна відповідальність працівника виникає за будь-яку майнову шкоду, заподіяну ним роботодавцю з недбалості чи необережності. Вона може бути викликана зіпсуттям або знищенням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в т. ч. під час їх виготовлення, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування. 

Положеннями ст. 132 КЗпП передбачено, що при заподіянні працівником прямої дійсної шкоди в розмірі, що менше середнього місячного заробітку, працівник зобов'язаний відшкодувати пряму дійсну шкоду повністю. Якщо ж пряма дійсна шкода, заподіяна працівником підприємству, перевищує середній місячний заробіток працівника, з останнього стягується лише сума, що дорівнює середньому місячному заробітку, а решта шкоди працівником не покривається.

Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Докладніше про оформлення шкоди, яка заподіяна підприємству, читайте тут>>

Відповідно до п. 5 Порядку №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

У разі коли середня місячна зарплата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної зарплати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. 

Середньоденна (годинна) зарплата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, – на число календарних днів за цей період (п. 8 Порядку №100).

При кожній виплаті зарплати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, – 50% зарплати, яка належить до виплати працівникові (ст. 128 КЗпП).

Приклад.

• Вартість колеса: 8000,00 грн.
• Сума шкоди, завданої працівником, в наслідок пошкодження колеса: 8000,00 грн. 
• Зарплата водія: 20 000,00 грн.
• Середньомісячна зарплата (20000 грн х 2 міс. : 44 к.д. х 20 к.д.) = 18181,82 грн.
• Розмір 20-відсоткового обмеження відрахувань (18181,82  грн х 20%) = 3636,36 грн.

У бухобліку списання пошкодженого колеса та відшкодування збитків відображається так:

Щодо ПДВ, то ДФС у листі від 30.12.2016 р. №28710/6/99-99-15-03-02-15 повідомляє, що кошти, що надходять платнику ПДВ як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ.