Головна Усі консультації Облік та звітність Облік окремих операцій

Під час ремонту знищено товар замовника: які облікові наслідки при його заміні?

Замовник надіслав прилад для ремонту (заміна дисплею), під час якого прилад розбили. Якими документами оформити операцію заміни розбитого приладу замовнику новим та як в відобразити це обліку?

Пошкодили або знищили товар працівники, а відповідати за це роботодавцю. Тож, перш, ніж визначати розмір шкоди, подивимося, чи можна її буде утримати з насправді винних осіб. 

 

Матеріальна відповідальність працівників

Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників встановлені у ст. 130 КЗпП. Вони полягають у тому, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. Отже, матеріальна відповідальність може бути покладена на будь-якого працівника, який уклав трудовий договір з підприємством.

При покладенні матеріальної відповідальності права та законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, а також за умови, коли така шкода заподіяна підприємству винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства провести витрати на його відновлення, придбання чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Зверніть увагу: на працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. 

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 133 КЗпП обмежена матеріальна відповідальність працівника виникає за будь-яку майнову шкоду, заподіяну ним роботодавцеві з недбалості чи необережності. Вона може бути викликана зіпсуттям або знищенням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в т. ч. під час їх виготовлення, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування. 

Відповідно до ст. 132 КЗпП при заподіянні працівником прямої дійсної шкоди в розмірі, що менше середнього місячного заробітку, працівник зобов'язаний відшкодувати пряму дійсну шкоду повністю. Якщо ж пряма дійсна шкода, заподіяна працівником підприємству, перевищує середній місячний заробіток працівника, з останнього стягується лише сума, що дорівнює середньому місячному заробітку, а решта шкоди працівником не покривається.

Але за умисне знищення та умисне зіпсуття того ж майна положеннями п. 5 ч. 1 ст. 134 КЗпП встановлена повна матеріальна відповідальність. Тому в кожній конкретній ситуації при притягненні працівника до матеріальної відповідальності необхідно з'ясувати як предмет посягання, так і форму вини – умисел чи необережність.

 

Оформлення шкоди, яка заподіяна підприємству

Зазначені вище способи покриття шкоди, встановлені КЗпП, можливі після:

  • проведення власником службового розслідування;
  • належного встановлення факту заподіяння шкоди;
  • видання за результатами службового розслідування наказу. 

Отже, для оформлення заподіяння шкоди складається акт належного встановлення факту заподіяння шкоди. В цьому акті вказується ПІБ та посада відповідального працівника (його безпосереднього керівника за потреби), назва знищеного приладу, марка та інші технічні характеристики, вартість тощо, а також стан приладу після встановлення факту його пошкодження. 

Проведення власником службового розслідування оформлюється висновками технічних фахівців чи залучених сторонніх експертів, а також письмовим поясненням працівника, який безпосередньо ремонтував прилад та винний у його знищенні.

За результатами службового розслідування керівником (директором) видається наказ. У наказі винним особам може бути запропоновано добровільно покрити шкоду, заподіяну підприємству шляхом передання працівником для покриття заподіяної шкоди рівноцінного майна чи полагодження пошкодженого майна. Проте на практиці переважною формою покриття шкоди є грошова форма.

Наказ про утримання шкоди в межах середнього заробітку має бути видано не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівнику. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством, а саме - судовому (ч. 2 ст. 136 КЗпП).

Також про те, як з посадової особи стягнути кошти за завдання шкоди, ми писали тут>> 

 

Визначення розміру шкоди

Положеннями ч. 1 пп. 135-3 КЗпП передбачено, що розмір заподіяної підприємству шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухобліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами. Розмір належної до покриття шкоди, заподіяної з вини кількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду та межі матеріальної відповідальності.

У п. 2 Порядку №116, встановлено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. 

Чи підходить цей спосіб для ситуації, яка розглядається? Адже наданий замовником для ремонту прилад тимчасово знаходяться у виконавця та не є його власністю, тому його облік ведеться на позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні». Облік таких цінностей ведеться за цінами, які передбачені в договорах, приймально-передавальних актах тощо.

Але в результаті заміни такого приладу, доведеться списати пошкоджений прилад через його знищення. І ось саме на цьому етапі виникає обов’язок з незалежної оцінки цього приладу з метою відображення в бухобліку заподіяної шкоди. Хоча, як не крути, а розмір відшкодування цієї шкоди в ситуації з найманими працівниками не буде більшим, ніж це дозволяє КЗпП. 

 

Розрахунки з працівниками – бухоблік 

Нагадаємо, що для узагальнення інформації про суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей призначено позабалансовий рахунок 07 «Списані активи». Зарахування на позабалансовий рахунок 07 суми здійснюється одночасно зі списанням суми нестач і втрат від псування цінностей на витрати підприємства. Тобто, тоді, коли виконавець визнає обов’язок надати замовнику на заміну новий прилад і зробить проведення Дт 948 Кт 685. 

Зменшення суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей на субрахунку 072 відображається після вирішення питання про винуватців з одночасними записами за дебетом субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» і кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» в сумі, що належить до відшкодування винуватцями.

Субрахунок 375 призначено для обліку розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено. 

Аналітику від Дт-Кт: випадки та правила проведення відрахувань з зарплати читайте тут>> 

У бухобліку списання розбитого приладу та відображення відшкодування збитків працівниками відображається так (суми умовні):

 

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Дебет

Кредит

Відображена вартість приладу, прийнятого для ремонту

02

24000,00

Визначено розмір шкоди незалежним експертом

072

36000,00

Визнане узгоджене із замовником зобов’язання щодо заміни розбитого приладу новим (оформлення узгодження див. нижче)

948

685

36000,00

Списано розбитий прилад

02

24000,00

Визначено розмір шкоди, що дорівнює середньому місячному заробітку працівника, яка фактично ним відшкодовуватиметься (з урахуванням ПДВ*)

375

716

18000,00

Нараховані податкові зобов'язання з ПДВ

716

641

3000,00

Списана сума шкоди після вирішення питання про винуватців

072

36000,00

Утримано відшкодування у розмірі 20% із зарплати за грудень 2018 р. (18000х 20%)

661

375

3600,00

* ДФС у листі від 30.12.2016 р. №28710/6/99-99-15-03-02-15 повідомляє, що кошти, які надходять платнику ПДВ як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ.

 

Розрахунки з замовником

Наступним кроком підприємства є письмове повідомлення замовника про знищення (розбиття) приладу, а також пропозиція його заміни новим приладом. Розмір нанесеної шкоди узгоджується сторонами договору, а в разі спору – визначається судом. 

Тому цілком може бути, що незалежний експерт визначив розмір шкоди в одній сумі, з працівників вдалося отримати іншу, а фактична вартість прибору, який передається замовнику на заміну – це третя сума. І якщо на заміну прибору, що був у використанні, надається новий, вартість такої заміни може бути суттєво більшою (зокрема, ніж вартість розбитого прибору, зазначена замовником в акті або накладній про його передачу в ремонт). Але замовник, майну якого нанесено шкоду, має добровільно погодитися на внесення доплати різниці в цінах нового та знищеного приладу. У разі відмови – виконавцю ремонту залишається лише визнати збитки (або вимагати такого відшкодування через суд). 

У разі, якщо новий прилад обліковується виконавцем у складі запасів, то відповідно до п. 13 П(С)БО 9 первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів.

У разі, якщо прилад, переданий для ремонту, обліковується замовником у складі основних засобів, то згідно з п. 12 П(С)БО 7 первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. 

Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

 

 ПДВ

Відповідно до пп. «а» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів.  У пп. 14.1.191 ПКУ постачання товарів визначено як будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власником, у т. ч. продаж, обмін чи дарування такого товару. Тому з метою оподаткування ПДВ операція заміни розбитого приладу новим приладом є операцією постачання товарів.

Якщо новий прилад було придбано з ПДВ, то у виконавця, як у покупця, виникає право на ПК з ПДВ (яке слід підтвердити ПН, зареєстрованою в ЄРПН). Передача його замовнику оподатковуватиметься ПДВ на загальних підставах, і, оскільки йдеться про заміну, це не буде безоплатною передачею.

Згідно з п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. 

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути нижче ціни їх придбання таких товарів, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Враховуючи, що виконавець не зможе використовувати розбитий прилад у своїй госпдіяльності, то на виконання вимог, встановлених пп. «г» п. 198.5 ПКУ він зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами придбаними з ПДВ.

У бухобліку списання пошкодженого майна та передача нового на його заміну замовнику ремонту відображається так (суми умовні):

 

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Дебет

Кредит

Списана вартість приладу, прийнятого для ремонту*

02

24000,00

Визнається зобов’язання перед замовником щодо заміни*

948

685

36000,00

Придбавається новий прилад

281

631

30000,00

Визнається ПК з ПДВ

641

631

6000,00

Відображено постачання нового приладу на заміну знищеного під час ремонту

361

702

36000,00

Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ

702

641

6000,00

Списано собівартість нового приладу

902

281

30000,00

Зроблено залік розрахунків

685

361

36000,00

Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ за пп. "г" п. 198.5 ПКУ

949

641

4800,00

* Ці проведення ми вже зазначали в попередній таблиці.

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Бондаренко Олена
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Облік та звітність / Облік окремих операцій
Теги:
Відповідальність , Облік , Ремонт

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі