Як облікувати операції з отримання та повернення дорогоцінного металу?

Запитання:

Директор ювелірної фірми (єдиний засновник з 100% статутного капіталу) для поповнення оборотного металу надає до майстерень підприємства на зворотній основі брухт золота 585 проби. Протягом року з моменту отримання дорогоцінний метал повертатиметься власнику. Як відобразити в бухобліку підприємства операції з отримання та повернення дорогоцінного металу? Чи можна обліковувати його на позабалансовому рахунку? За якою вартістю? За аналогією з безпроцентною фінансовою допомогою на поворотній основі – чи потрібно при поверненні коштовного металу власнику відображати в звіті №1ДФ? Чи виникають при цих операціях зобов’язання з ПДВ? 

Відповідь:

Відповідно до ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст. 184 ЦКУ встановлено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Тому положення ч. 1 ст. 1049 ЦКУ зобов'язують позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій ж сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій ж кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Верховний Суд України в листі «Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ» від 01.07.2013 р. повідомляє таке.

Якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилась, була перероблена чи знищена, застосовуються зобов'язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень гл. 83 ЦКУ.

Такі ж способи захисту застосовуються і до речей, визначених родовими ознаками, оскільки з чужого незаконного володіння може бути витребувана лише індивідуально визначена річ відповідно до положень ч. 1 ст. 184 ЦКУ. 

Як правило, суди правильно відмовляють в задоволенні позову про витребування з чужого незаконного володіння речей, визначених родовими ознаками.

Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними визначає Закон №637.

Нормами ч. 5 ст. 4 Закону №637 передбачено, що суб'єкти господарювання, незалежно від форми власності, та фізичні особи в установленому порядку набувають у власність, зокрема, дорогоцінні метали в зливках та виробах на ринках дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння за договорами купівлі-продажу, дарування, іншими цивільно-правовими договорами, а також за правом спадкоємства.

У п. 2 Наказу Мінфіну №587 встановлено, що облік, зокрема, дорогоцінних металів, виробів з них та матеріалів, що їх містять, провадиться суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, на підставі внутрішніх інструкцій, що розробляються ними самостійно з урахуванням методичних рекомендацій, затверджених Мінфіном.

Методичні рекомендації щодо обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що їх містять, затверджені наказом Мінфіну №780.

Методичні рекомендації №780 застосовуються юрособами усіх форм власності та ФОПами (далі - суб'єкти), які здійснюють операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням (далі - дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння), для розробки та затвердження суб'єктами внутрішніх інструкцій щодо обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що їх містять.

Одержання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в абз. 9 п. 1.2 Методичних рекомендації №780 визначено як набуття у власність, приймання на комісію або під заставу, скуповування, приймання на відповідальне зберігання або на умовах давальницької сировини для виготовлення виробів або переробки дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Виходячи з викладеного, на нашу думку, договір позики не може застосуватися для одержання брухту дорогоцінних металів, оскільки одержання дорогоцінних металів здійснюється лише на умовах, наведених в абз. 9 п. 1.2 Методичних рекомендації №780, зокрема, на умовах договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 17 Закону №637 контроль за операціями з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням в Україні здійснює:

• Рахункова палата;
• Нацбанк;
• центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю;
• інші органи виконавчої влади у межах повноважень, визначених законодавством України.

Тому, на нашу думу, для підтвердження або спростування наведених вище висновків суб’єкт господарювання може звернутися за роз’ясненням до вказаних органів.