Просування товару нерезидента на Україні за агентським договором: як облікувати?

Запитання:

Агент – компанія «Т» (резидент) уклала агентський договір з нерезидентом «С» на постачання послуг з просування товарів. За цим договором компанія «Т» веде агентську діяльність за власні кошти та на власний ризик, надаючи послуги з просування товару на території України. Нерезидент сплачує агентові комісійні у розмірі 10% вартості реалізованих товарів згідно з виставленим та погодженим Інвойсом. Чи є для агента послуги з просування товару нерезидента на території України об'єктом  оподаткування ПДВ? Що є базою оподаткування ПДВ? Чи визнається сума ПДВ, нарахована агентом, витратами його компанії? Як агент має відображати свою діяльність в бухобліку?

Відповідь:

Про те, як відобразити в обліку відшкодування маркетингових витрат нерезидентом, ми писали тут>> 

Особливості агентської діяльності

Відповідно до ч. 1 ст. 295 ГКУ комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю. Ця діяльність полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

Нагадаємо, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГКУ).

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого він представляє) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (ч. 1 ст. 297 ГКУ).

Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Договором повинна бути передбачена умова щодо території, у межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, то вважається, що агент діє в межах території України (ч. 3 ст. 297 ГКУ).

Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.

Суб'єкт, якого представляє комерційний агент, має право довірити комерційне посередництво також іншим суб'єктам, повідомивши про це агента. Агент має право здійснювати комерційне посередництво також для інших суб'єктів господарювання, якщо інтереси суб'єктів, яких він представляє, не є суперечливими у питаннях, для вирішення яких запрошений цей агент (ч. 1 ст. 299 ГКУ).

Загальні правила взаєморозрахунків в агентських відносинах встановлено ст. 301 ГКУ. Ці правила полягають у тому, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Сторони можуть передбачити в договорі, що комерційному агенту сплачується додаткова винагорода у разі, якщо він бере на себе зобов'язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє.

Суб'єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право останній, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін.

Комерційний агент має право вимагати для розрахунку бухгалтерський витяг щодо всіх угод, за які йому належить агентська винагорода.

Умови виплати винагороди комерційному агенту за угоди, укладені після закінчення договірних відносин, а також інші умови, що стосуються розрахунків сторін, визначаються договором.

Відносини, що виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються ГКУ, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання.

У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення ЦКУ, якими регулюються відносини доручення (ст. 305 ГКУ).

Оподаткування ПДВ

Згідно з пп. «б» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ. 

Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пп. 186.2 та 186.3 ПКУ. Зважаючи на те, що послуги з просування товару іншої особи не належать до категорій послуг, визначених пп. 186.2 та 186.3 ПКУ, місцем їх постачання є місце реєстрації постачальника.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг на підставі п. 187.1 ПКУ вважається дата «першої події». Тому на дату «першої події» агент має нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, порядок визначення якої регулюється нормами ст. 188 ПКУ. Відповідно до п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. 

При цьому до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості послуг.

Згідно з п. 8 Порядку №1307 при складанні податкової накладної на послуги, що надані нерезиденту (неплатнику ПДВ) на території України, в її верхній лівій частині у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини «02» – Складена на постачання неплатнику податку.

Також у разі постачання послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник ПДВ у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000» (п. 12 Порядку №1307).

Відображення в обліку

Відповідно до п. 44.2 ПКУ для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухобліку та фінзвітності щодо доходів, витрат та фінрезультату до оподаткування.

У пп. 6.1 П(С)БО 15 зазначено, що не визнаються доходами  надходження від інших осіб у вигляді сум ПДВ, акцизів, інших податків та обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх умов, наведених в п. 10 П(С)БО 15:

• можливості достовірної оцінки доходу;
• імовірності надходження економічних вигод від надання послуг;
• можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;
• можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.

Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно визначений, то він відображається в бухобліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню (п. 13 П(С)БО 15).

У п. 7 П(С)БО 16 зазначено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у п. 6 П(С)БО 16, включаючи ПДВ (пп. 9.4 П(С)БО 16).

У бухобліку надання послуг нерезиденту за агентським договором відображається так (суми умовні):