Повернення неякісного товару нерезиденту у митному режимі «експорт»: як облікувати?

Запитання: 

Якими первинними документами оформлюються та відображаються в обліку отримання від покупця повернутого неякісного імпортного товару, який було відправлено назад постачальнику – нерезиденту у митному режимі «експорт»? Чи потрібно складати ПН за ставкою 0% та як визначити базу оподаткування ПДВ? Чи потрібно виставляти претензію постачальнику-нерезиденту, оскільки дії нерезидента невідомі. Чи компенсує він вартість бракованого товару, чи поставить новий товар?

Відповідь:

Варіанти вирішення такої ситуації залежать як від умов ЗЕД-договору, так і від рішення, яке можуть прийняти представники підприємств.

У п. 2 Положення №201 зазначено, що за домовленістю сторін у ЗЕД-договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови: гарантії якості, умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок тощо.

При цьому в розділі 1.11 «Санкції та рекламації» ЗЕД-договору мають бути чітко визначено порядок відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань, а також строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій.

Тому в ситуації, що розглядається, все залежить від попередніх гарантій та подальших домовленостей сторін.

Однак не слід забувати, що ст. 1 Закону №185/94 передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної митної декларації) такої продукції, що експортується. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Повернення неякісного імпортного товару покупцем та ПДВ

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 673 ЦКУ).

Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцю, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 673 ЦКУ).

Положеннями ст. 678 ЦКУ покупцю, якому переданий товар неналежної якості, надано право, незалежно від можливості використання цього товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

• пропорційного зменшення ціни;
• безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
• відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або витратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

• відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
• вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару та відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару (ч. 3 ст. 678 ЦКУ).

Відповідно до п. 3.1 Методичних рекомендації №2 надходження запасів на підприємство (у т.ч. у разі повернення раніше реалізованих) оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Держкомстатом та іншими центральними органами виконавчої влади.

На сьогодні є чинними типові форми, затверджені наказом Мінстату від 21.06.1996 р. №193.

Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то підприємство складає такі первинні документи, які б містили обов'язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік.

Вибуття запасів для реалізації (крім товарів в роздрібній торгівлі) оформлюється товарно-транспортною накладною або накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, яку виписує уповноважена особа на основі господарського договору, дозволу керівника або іншої уповноваженої особи (п. 3.14 Методичних рекомендацій №2).

Вартість повернених покупцем продукції та товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу, відображаються за дебетом субрахунку 704 «Вирахування з доходу». За кредитом субрахунку 704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

Порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ встановлений у ст. 192 ПКУ.

У п. 192.1 ПКУ передбачено: «якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН».

Особливості складання розрахунків коригування до податкових накладних, що видаються покупцям – платникам ПДВ ДФС виклала у листі від 22.06.2018 р. №18983/7/99-99-15-03-02-17.

Коригування податкових зобов'язань постачальника відображається в однойменному рядку 7 Декларації з ПДВ та у додатку Д1 до неї.

У бухобліку отримання поверненого неякісного товару відображається за кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку операцій із запасами, наведеною у п. 4 розд. 1 додатку 3 до Методичних рекомендацій №2 (суми умовні):

ПДВ: повернення неякісного імпортного товару постачальнику – нерезиденту

Відповідно до п. 206.4 ПКУ операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою, визначеною пп. 195.1.1 ПКУ.

У п. 5 Порядку №1307 зазначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених ПКУ та Порядком №1307.

У разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України:

• у верхній лівій частині податкової накладної в графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини «07» – складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України (п. 8 Порядку №1307);
• у графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент);
• у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000» (абз. 2 п. 12 Порядку №1307).

Операції з вивезення товарів за межі митної території України відображаються в однойменному рядку 2 Декларації з ПДВ.

У бухобліку вибуття запасів за операцією повернення неякісного товару нерезиденту в режимі експорту відображається за кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку операцій із запасами, наведеною у п. 19 розд. 3 додатку 3 до Методичних рекомендацій №2 (суми умовні):

***

Читайте також: Повернення товару (браку) нерезиденту: ПДВ-наслідки