Витрати на розробку програмного забезпечення – нематеріальний актив

Нематеріальні активи — право власності на результати інтелектуальної діяльності, у т. ч. промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у т. ч. набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами (пп. 14.1.120 ПКУ).

Згідно з п. 4 П(С)БО 8, нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

До нематеріальних активів, враховуючи п. 4 та 6 П(С)БО 8, може бути віднесено актив із такими ознаками:

• актив не має матеріальної форми;
• може бути ідентифікований (підприємство здійснює його контроль);
• є імовірність одержання майбутніх економічних вигід;
• вартість може бути достовірно визначена.

Отже, придбані за договором послуги мають бути ідентифіковані як витрати на створення нематеріального активу з подальшим його введенням в експлуатацію та нарахуванням амортизації.

Бухоблік отриманих послуг виглядатиме так:

1. Витрати на придбання (створення та удосконалення) об'єктів НА відображають на субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів» з кредитом субрахунку 631;
2. Введення в експлуатацію програмного забезпечення в бухобліку відображається за дебетом субрахунка 127 «Інші нематеріальні активи» у кореспонденції з субрахунком 154, на якому відображаються витрати підприємства на придбання або створення власними силами такого активу;
3. Нарахування амортизації НА відображається за кредитом субрахунка 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів»  у кореспонденції з субрахунком витрат.