ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Виплата дивідендів за наявності збитків: як відобразити в бухобліку?

ТОВ зареєстровано в лютому 2017 р. За підсумками року були збитки. Одним з учасників ТОВ є нерезидент. Чи можна у 2018 році нарахувати дивіденди? Як такі операції відобразити в бухобліку та оподаткувати?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Виплату дивідендів фізособам за минулі періоди: від бухобліку до оподаткування було розглянуто тут>>

Відповідно до пп. 57.1-1.1 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.

Тобто виплата дивідендів не залежить від наявності «податкового» прибутку.

Базою для розрахунку й виплати дивідендів є чистий прибуток підприємства як частина балансового прибутку підприємства, що лишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів й інших обов’язкових платежів, визначений за правилами бухобліку. Дивіденди можуть бути виплачені як за рахунок чистого прибутку, отриманого за результатами звітного року, так і за рахунок нерозподіленого прибутку минулих років. Тому, якщо в бухобліку ніякого прибутку немає (отримані збитки), то й бази для розрахунку дивідендів немає.

ДФС у ІПК ДФС від 11.12.2017 р. №2916/6/99-99-15-02-02-15/ІПК щодо ставки податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів нерезиденту з урахуванням дії міжнародного договору повідомляє, що згідно зі ст. 3 ПКУ чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана ВРУ і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана ВРУ, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до положень п. 103.2 ПКУ особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. 

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ПКУ. 

Відповідно до п. 103.3 ПКУ  бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. 

При цьому слід звертати увагу на те, що кожний конкретний випадок виникнення податкових взаємовідносин потребує детального аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати бенефіціарність отримувача (власника) доходу за такою операцією.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Знищення запасів та обладнання обстрілом у 2026 році: облік і податкові ризики за ПКУ (аудіоверсія)
    Унаслідок ворожого обстрілу повністю знищено сировину, товари та виробниче обладнання. Інвентаризаційна комісія підтвердила неможливість їх відновлення та склала акти на списання. На яких субрахунках відображати втрати? Чи виникають різниці з податку на прибуток і зобов’язання з ПДВ за ст. 189 та 198 ПКУ за наявності документів про форс-мажор?
    Сьогодні 12:0520
  • Передача основного засобу державним підприємством у 2026 році (аудіоверсія)
    Державне підприємство — високодохідник за рішенням органу управління державним майном (Міністерства юстиції України) передає основний засіб небюджетній організації. Якими бухгалтерськими проведеннями слід відобразити таку операцію?
    Сьогодні 10:0921
  • Облік генератора в ОСББ у 2026 році: порядок оприбуткування та бухгалтерські проведення (аудіоверсія)
    ОСББ отримало генератор RICARDO RR 150 (модель R6105AZLD) вартістю 928 735,63 грн за актом приймання-передачі. Який порядок оприбуткування генератора як об'єкта основних засобів у бухгалтерському обліку ОСББ? Якими бухгалтерськими проведеннями відобразити його отримання та введення в експлуатацію?
    Сьогодні 09:1122
  • Бухоблік витрат на закордонне відрядження у 2026 році та податок на прибуток (аудіоверсія)
    Директор і працівник юридичної особи на загальній системі перебували у відрядженні в Китаї. Аванс не видавали, директор має корпоративну картку. Надано залізничні квитки до Ужгорода й назад, авіаквитки Будапешт–Китай–Будапешт та посадкові талони на зворотний рейс. Посадковий талон директора на рейс до Китаю та документи на трансфер Ужгород–Будапешт відсутні. Який порядок бухобліку витрат та іх врахування при розрахунку податку на прибуток?
    29.10.202646
  • Списання або знецінення шроту в зоні бойових дій у 2026 році: податкові ризики (аудіоверсія)
    У лютому 2022 року підприємство відвантажило 2 510 925 кг соняшникового шроту до Херсонського порту для експорту. Право власності до покупця не перейшло. Через бойові дії доступ до продукції втрачено, інвентаризація неможлива, що підтверджено листом ОВА від 01.10.2026 р. Строк придатності (3 місяці) минув. Продукція обліковується на рахунку 26. Який порядок списання або знецінення до нульової вартості? Чи виникають податкові різниці та зобов'язання з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ?
    29.10.202625