Як ТОВ відобразити сплату грошових зобов'язань за банківським кредитом за фізособу в бухобліку?

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель несе відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦКУ).

Для узагальнення інформації в бухгалтерському обліку про наявність та рух виданих підприємством гарантій та забезпечень виконання як власних зобов'язань та платежів, так і зобов'язань та платежів інших підприємств (за договорами поруки) передбачено позабалансовий рахунок 05 «Гарантії та забезпечення надані».

Забезпечення обліковується за вартістю, вказаною в документах про гарантії та забезпечення. Зокрема, на цьому рахунку обліковується вартість прийнятих на себе зобов'язань за договорами поруки.

Аналітичний облік гарантій та забезпечень ведеться за кожною наданою гарантією та забезпеченням. При цьому залишок на рахунку 05 збільшується при видачі гарантій та забезпечень, зменшення – при погашенні заборгованості, на яку були вони надані, та при перенесенні зобов'язань за ними на баланс.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку за операціями, що розглядаються, відображається так (суми умовні):

Після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в т. ч. й ті, що забезпечували його виконання (ст. 556 ЦКУ).

Поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржнику (ст. 558 ЦКУ).

 ПДФО та ВЗ

Відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі, якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2019 р. – 1043,25 грн).

Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Боржник самостійно сплачує ПДФО з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо вказаних доходів.

В УПК від 03.04.2018 р. № 400 зазначено, що умовою покладання на боржника обов'язку щодо сплати ПДФО з доходу, отриманого в результаті анулювання (прощення) боргу, є включення кредитором суми такого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та повідомлення кредитором боржника про анульований (прощений) борг одним з трьох способів:

а) направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення;

б) укладення відповідного договору;

в) надання повідомлення боржнику під підпис особисто.

При цьому ПКУ не встановлено обмежень щодо строків, в які кредитор повинен повідомити боржника про анулювання (прощення) боргу.

ДПС в листі від 26.04.2017 р. №5809/Г/99-99-13-02-03-14 також повідомляє, що боржник самостійно сплачує ПДФО з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно з пп. 167.1 ПКУ ставка ПДФО становить 18%.

Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, є об'єктом оподаткування ВЗ (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка збору становить 1,5% об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Отже, лише у разі прийняття рішення щодо анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту) сума анульованого боргу вважається додатковим благом з метою оподаткування ПДФО і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ та оподатковується ПДФО та ВЗ.

У разі відшкодування (погашення) боржником суми боргу, сплаченого поручителем за договором поруки, дохід з метою оподаткування ПДФО та ВЗ відсутній.

ПДВ

Відповідно до абз. 2 пп. 196.1.5 ПКУ не є об’єктом оподаткування відступлення права вимоги та переведення боргу. Тому ані на операцію виконання поручителем зобов'язання за договором поруки, ані на операцію погашення боргу боржником податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.