Чи може НМА не мати ліквідаційної вартості та що робити, якщо залишкова вартість - 0?

Чи може ліквідаційна вартість НМА дорівнювати нулю?

Згідно з п. 28 П(С)БО 8 під час розрахунку  вартості,  яка  амортизується, ліквідаційна  вартість  нематеріальних  активів  прирівнюється  до нуля, крім випадків:

• коли існує невідмовне зобов'язання іншої особи щодо придбання цього об'єкта наприкінці строку його корисного використання;
• коли ліквідаційна вартість може бути  визначена  на  підставі інформації існуючого активного ринку і очікується,  що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об'єкта.

Ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство/установа очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних із продажем (ліквідацією) (п. 4 П(С)БО 7).

Оскільки відповідно до Ліцензійного договору користувач 1С не має права перепродати цю програму іншій особі, то відповідно не йде мова про те, що наприкінці строку корисного використання такої програми її купить інша особа. Та й активного ринку за причиною договірних відносин також немає. Адже згідно з п. 4 П(С)БО 8 активний ринок - ринок, якому притаманні такі умови:

• предмети, що  продаються  та  купуються  на  цьому  ринку,  є однорідними;
• у будь-який   час   можна  знайти  зацікавлених  продавців  і покупців;
• інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

Тому, зважаючи на норму п.28 П(С)БО 28, ліквідаційна вартість НМА – програми 1С прирівнюється до нуля.

Термін корисного використання

Що стосується терміну використання активу, то його підприємство встановлює самостійно. При цьому слід враховувати:

• терміни корисного використання подібних активів;
• передбачуваний моральний знос;
• правові або інші подібні обмеження щодо термінів його використання та інші чинники (п. 26 П(С)БО 8).

Згідно з п. 25 П(С)БО 8 НМА з невизначеним строком корисного використання амортизації не підлягають. До НМА з невизначеним строком корисного використання належать ті, щодо яких підприємством/установою не визначено обмеження строку, протягом якого очікується збільшення грошових коштів (чи їх еквівалентів) від використання таких нематеріальних активів.

Також у п. 26 П(С)БО 8 сказано, що для нарахування амортизації НМА підприємство може застосовувати строки їх корисного використання, встановлені податковим законодавством – а це 10 років (пп. 138.3.4 ПКУ, раніше в 2013 році норма про 10 років містилася у пп.145.1.1 ПКУ).

З огляду на вищесказане, підприємство самостійно вирішує скільки воно планує користуватися придбаною ліцензію. Відповідно до умов питання – це 60 місяців, тобто 5 років. Після закінчення цього періоду підприємство при первісному визнанні НМА планувало більше не використовувати придбану ліцензію на 1С (наприклад, були думки перейти на інше якесь програмне забезпечення), тому й встановило строк в 5 років.

Тут помилок ніяких немає. Просто виникає різниця між бухгалтерською та податковою сумами амортизації, адже в бухобліку ми встановили 5 років, а в податковому встановлено 10 років. Хоча на практиці, аби не виникало такої різниці встановлюють однаковий мінімальний строк як в бухобліку, так і в податковому обліку. Повторимося, втім помилки при встановлені строку в 5 років немає – це професійне судження керівництва, адже саме керівник при зарахуванні НМА на баланс у розпорядчому документі визначає такий строк (п. 25 П(С)БО 8).

Інша справа – перегляд цього строку. Адже оскільки такий строк встановлюється на підставі очікувань, він може бути переглянутим. Тобто при зміні факторів, на яких базувалася оцінка строку корисного використання (а точніше при зміні очікуваних економічних вигід від використання НМА), такий строк може переглядатися (п. 25 П(С)БО 7). Водночас, ні П(С)БО 7, ні П(С)БО 8 не зазначає, з якою періодичністю необхідно «оцінювати» очікувані економвигоди, щоб зрозуміти, змінилися вони, чи ні.

Звичайно ж, у зв’язку із проведеною інвентаризацією можна було переглянути ці строки, втім знову ж таки Положення №879 не зобов’язує це робити.

Тож й те, що не переглядали строк, – то й тут також говорити про помилку не можна.

На замітку!

Підпункт 51 МСБО 16 узагалі зобов’язує переглядати строк корисної експлуатації активу принаймні на кінець кожного фінансового року. Тобто комісія вирішує, чи залишається строк, який визначили першочергово чи його потрібно змінити. Втім, повторимося, у вітчизняних П(С)БО такої вимоги немає.

Чи треба переоцінювати НМА, якщо залишкова вартість - 0?

Згідно з п. 19 П(С)БО 8 підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих НМА, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об'єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).

Оскільки, як ми вказали на початку, за ліцензією 1С немає активного ринку, то такий НМА не підлягає переоцінці.

Підсумуємо: в формі спрощеної фінзвітності за НМА: 1000 1001 і 1002, можна показати початкову вартість 6500 грн, амортизацію 6500 грн, та, відповідно, залишкову - 0. Облік такого НМА ведеться лише за карткою НМА в кількісному вираженні.