Передача тари покупцю може здійснюватися як із переходом права власності (наприклад, за договором купівлі-продажу) або права відчуження такої тари (наприклад, за договором комісії), так і без передачі таких прав (у випадку з поворотною тарою).
Операції з постачання товарів (у тому числі тари), місце постачання яких розташоване на митній території України, є об'єктом оподаткування ПДВ (п. 185.1 ПКУ). Таким чином, при постачанні тари платник податку (постачальник) має нарахувати податкове зобов'язання з ПДВ. Але постачанням товарів, згідно з пп. 14.1.191 ПКУ, вважається будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Отже, у випадку з поворотною тарою її передача не є операцією з постачання товарів відповідно до ПКУ, і така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Згідно з п. 188.1 ПКУ, база оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче ціни їх придбання. Це правило працює і для тари, яка обліковується у постачальника як товар.
Якщо постачальник самостійно виготовляє тару, то база оподаткування ПДВ при операціях з її продажу не може бути нижчою за звичайну ціну. Вона для такого випадку визначається згідно із пп. 14.1.71 ПКУ. Крім випадків, спеціально обумовлених цим підпунктом, звичайна ціна — це ціна товарів, визначена сторонами договору. Отже, за якою ціною виробник-постачальник та покупець домовилися про купівлю-продаж тари, за такою ціною і визначатиметься база оподаткування ПДВ.
Якщо ж тара обліковувалася в продавця як необоротний актив, то база оподаткування при її поставці не може бути нижче за балансову (залишкову) вартість такого активу за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду.
У загальному випадку податкові зобов'язання виникають за так званим правилом першої події (п. 187.1 ПКУ).
При придбанні тари підприємство має право на відображення у складі податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого або нарахованого під час придбання такої тари. Так, абз. 4 п. 198.3 ПКУ встановлено, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.3 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (у тому числі тари). Дата виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту визначається у загальному випадку згідно з п. 198.2 ПКУ, тобто теж за так званим правилом першої події.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити