Можливі два варіанти розвитку подібної ситуації.
Якщо працівник продовжує працювати на підприємстві, то таке донарахування здійснюється у місяці виявлення помилки, на підставі пп. 1.6.2 Інструкції зі статистики заробітної плати (див. лист Мінсоцполітики від 22.07.2013 р. №380/18/99-13). Тоді ж здійснюється донарахування ЄСВ, ПДФО та військового збору. Відображається таке донарахування у звітності за період, у якому воно здійснено (а не за який воно мало бути нараховано). Отже, жодних виправлень в звітності робити в цій ситуації не потрібно, і штрафні санкції таке виправлення не потягне.
А ось якщо працівник вже звільнився, то, крім дій, зазначених вище, слід враховувати, що норми ст. 116-117 КЗпП встановлюють обовязок роботодавця здійснити повний розрахунок із звільненим працівником у день звільнення. В разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум, при відсутності спору про їх розмір, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, у день фактичного розрахунку із працівником слід здійснити ще й нарахування середнього заробітку з дня, наступного після звільнення, до дня такого розрахунку.
Розраховується такий середній заробіток відповідно до Порядку №100 — за 2 календарні місяці, які передують звільненню працівника. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється виходячи з його окладу (тарифної ставки).
Перелік виплат, з яких розраховується такий середній заробіток, наведено в п. 3 Порядку № 100, а в п. 4 Порядку № 100 зазначаються виплати, які при цьому не враховуються. Зверніть увагу, що в цей розрахунок не включаються періоди і виплати:
- відпусток
- лікарняних
- відряджень.
Щодо оподаткування такого середнього заробітку, див. лист ДФС від 09.03.2016 р. №665/4/99-99-17-03-03-13. Податківці зазначають: оскільки виплата доходу у вигляді суми середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні працівника, здійснюється звільненому працівнику і не пов’язана з відносинами трудового найму, то такий дохід оподатковується податковим агентом як інші доходи ПДФО за ставкою 18% та військовим збором – 1,5 % у місяці його фактичного нарахування. А отже, такий дохід потрібно відобразити в формі № 1-ДФ з ознакою доходу 127 «Інші доходи».
Читайте також аналітичний матеріал від редакції "Невиплата зарплати – поради для роботодавця та працівників".
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити
