Розрахунок із працівником відбувся неповністю через помилку відповідальної посадової особи: чим це загрожує працедавцю?

Можливі два варіанти розвитку подібної ситуації. 

Якщо працівник продовжує працювати на підприємстві, то таке донарахування здійснюється у місяці виявлення помилки, на підставі пп. 1.6.2 Інструкції зі статистики заробітної плати (див. лист Мінсоцполітики від 22.07.2013 р. №380/18/99-13). Тоді ж здійснюється донарахування ЄСВ, ПДФО та військового збору. Відображається таке донарахування у звітності за період, у якому воно здійснено (а не за який воно мало бути нараховано). Отже, жодних виправлень в звітності робити в цій ситуації не потрібно, і штрафні санкції таке виправлення не потягне. 

А ось якщо працівник вже звільнився, то, крім дій, зазначених вище, слід враховувати, що норми ст. 116-117 КЗпП встановлюють обовязок роботодавця здійснити повний розрахунок із звільненим працівником у день звільнення. В разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум, при відсутності спору про їх розмір, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.  

Отже, у день фактичного розрахунку із працівником слід здійснити ще й нарахування середнього заробітку з дня, наступного після звільнення, до дня такого розрахунку.

Розраховується такий середній заробіток відповідно до Порядку №100 — за 2 календарні місяці, які передують звільненню працівника. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник  не працював,  середня  заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за  попередні  два  місяці  роботи.  Якщо  і  протягом цих місяців працівник  не  відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата  обчислюється виходячи з його окладу (тарифної ставки). 

Перелік виплат, з яких розраховується такий середній заробіток, наведено в п. 3 Порядку №100, а в п. 4 Порядку №100 зазначаються виплати, які при цьому не враховуються. Зверніть увагу, що в цей розрахунок не включаються періоди і виплати:

- відпусток

- лікарняних

- відряджень. 

Щодо оподаткування такого середнього заробітку, див. лист ДФС від 09.03.2016 р. №665/4/99-99-17-03-03-13. Податківці зазначають: оскільки виплата доходу у вигляді суми середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні працівника, здійснюється звільненому працівнику і не пов’язана з відносинами трудового найму, то такий дохід оподатковується податковим агентом як інші доходи ПДФО за ставкою 18% та військовим збором – 1,5 % у місяці його фактичного нарахування. А отже, такий дохід потрібно відобразити в формі №1-ДФ з ознакою доходу 127 «Інші доходи». 

Читайте також аналітичний матеріал від редакції "Невиплата зарплати – поради для роботодавця та працівників".