Порядок надання щорічної основної відпустки зовнішньому суміснику

На початку слід зазначити, що щорічні відпустки будь-яким працівникам надаються згідно з графіком, узгодженим між роботодавцем та працівниками. Це передбачено ст. 20 Закону про відпустки. Оскільки законодавчо не встановлена форма графіка відпусток, він складається у довільній формі. 

При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком терміну.

Зауважимо, що на думку Мінсоцполітики (див. лист від 29.07.2015 р. №191/10/136-15), оскільки Закон про відпустки поширюється на всіх громадян України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, норма закону щодо складання графіка відпусток має бути дотримана і у випадку, коли на підприємстві працює, наприклад, три людини. А в статті 41 КУпАП України (та і в ст. 265 КЗпП наразі) встановлено відповідальність за "інші порушення вимог законодавства про працю", під які, на думку Мінсоцполітики, підпадає відсутність графіка відпусток.

У листі від 25.08.2015 р. №475/13/116-15 Мінсоцполітики нагадувало нюанси складання графіку відпусток (див.: Мінсоцполітики нагадує нюанси складення графіку відпусток). 

Як правило, графік відпусток складається не пізніше 5 червня року, на який він складається. Але цей документ не є сталим, і до нього протягом року можуть вноситися зміни. Зокрема, якщо працівнику перенесено період надання відпустки, або надано відпустку меншої тривалості, або якщо відбувається поділ раніше запланованої відпустки тощо. 

Те саме стосується і ситуацій із звільненням працівників або прийняттям їх на роботу протягом року.

Отже, як тільки на роботу прийнято нового працівника, слід спланувати, чи буде і коли саме, якої тривалості йому надано в поточному році щорічну відпустку, і внести відповідні записи до графіку відпусток. 

Згідно із п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки, щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на певному підприємстві за бажанням працівника надаються сумісникам, одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Це норма, яку роботодавці повинні виконувати, попри своє бажання і виробничу необхідність, адже у працівника є необумовлене нічим право скористатися такою відпусткою, ще й повної тривалості. 

В Законі про відпустки не зазначено, як саме зовнішній сумісник має підтвердити підставу для надання такої відпустки. На нашу думку, буде достатньо надання довідки с основного місця роботи або копії наказу про заплановану там відпустку. 

Що стосується розрахунку середньоденної заробітної плати для оплати відпустки за сумісництвом, то обраховується вона окремо і незалежно від трудового стажу та розміру доходів за основним місцем роботи. Порядок розрахунку такої середньоденної зарплати, як і за основним місцем роботи, так і за сумісництвом затверджено постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.

Так, у разі, якщо працівника прийнято на роботу з 03.02.2016 р., а відпустка за сумісництвом надається йому одночасно із відпусткою за основним місцем роботи, тобто, з 21.06.2016 р., розрахунковий період складатиметься з березня-травня 2016 р. (цілих відпрацьованих місяців до місяця надання відпустки). Нарахування виплат за час щорічної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку на відповідну кількість календарних днів року (у випадку, який розглядається в запитанні, це 92 календарних дні), за винятком святкових і неробочих днів, встановлених ст. 73 КЗпП (в цьому періоді, це 4 календарні дні). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.