Податок на землю у підприємця при зміні системи оподаткування

Звільнення платників ЄП від земельного податку

Відповідно до п. 297.1 ПКУ платники єдиного податку звільняються, зокрема, від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку І - ІІІ груп для провадження господарської діяльності.

Зауважимо, що щодо податку на землю у платників ЄП у податківців є досить фіскальна думка, викладена у листі від  08.02.2016 р. №416/10/25-01-15-03-08. У цьому листі зроблено висновок, що «земельні ділянки, на яких розташовані передані в оренду будівлі (споруди, їх частини), не використовуються для здійснення підприємницької діяльності і при укладенні договорів оренди повинна чітко зазначатись плата за користування земельними ділянками». Щоправда, тут вони говорять про «підприємницьку» діяльність, але за контекстом ясно, що мається на увазі господарська діяльність.

Що таке господарська діяльність, визначено у пп. 14.1.36 ПКУ: «господарська діяльність – це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами».

Надання майна в оренду не є виконанням робіт чи наданням послуг з точки зору цивільного законодавства. Відповідно до ст. 759 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно зі ст. 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Як бачимо, оренда не підпадає під визначення договору про надання послуг. І відповідно, діяльність з надання приміщень в оренду формально не підпадає під визначення господарської діяльності.

Але на даний момент у підкатегорії «ЗІР» 112.01 у відповіді на питання: «Чи повинні ЮО – платники ЄП третьої групи, що є власниками земельних ділянок або постійними землекористувачами, сплачувати земельний податок у разі передачі в оренду будівель, (споруд, їх частин), у тому числі якщо надання в оренду нерухомого майна є основним або одним із видів діяльності?» сказано, що якщо надання в оренду нерухомого майна є основним або одним із видів діяльності юридичної особи – платника єдиного податку ІІІ групи, яка набула право власності або користування земельною ділянкою та є власником будівель, споруд (їх частин), розташованих на такій земельній ділянці, то такий платник звільняється від сплати земельного податку за земельну ділянку під таким майном за умови, що надання в оренду нерухомого майна здійснюється на підставі укладеного відповідно до законодавства цивільно-правового договору.

Також є фіскальна думка київських податківців, яку ми коментували тут>>

На нашу думку, варто орієнтуватися на позицію, викладену у «ЗІР». Отже, платник ЄП  має право не сплачувати земельний податок за землі, які він використовує  у своїй господарській діяльності.

Крім цього, податківці додатково зазначають, що «підприємець, який здійснює господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування, звільняється від нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку у разі, якщо в договорі оренди нерухомого майна в обов’язковому порядку зазначається також і площа земельної ділянки, що знаходиться під таким майном (з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території та вимог пп. 291.5.3 ПКУ)».

Земельний податок та нежилі приміщення

За умовами запитання ФОП придбав не земельну ділянку, а нежиле приміщення під офіс. 

За земельну ділянку, на якій розташовані будівлі (споруди), їх частини або нежилі приміщення у багатоквартирних житлових будинках, що перебувають у власності фізичної особи та використовуються нею для провадження господарської діяльності, і такому підприємцю — платнику єдиного податку не надавалася в установленому чинним законодавством порядку така ділянка, фізична особа — підприємець (платник єдиного податку) сплачує земельний податок на загальних підставах з дати реєстрації права власності на нерухоме майно – див. тут>>

На нашу думку, тут мається на увазі, що пільги зі сплати земельного податку, про які ми говорили вище, також діють на загальних підставах і в цьому випадку.

Земельний податок та загальна система

У періоді, коли ФОП перебував на загальній системі, звільнення від земельного податку вже не діє.

ФОП - «загальносистемник» є платником земельного податку на загальних підставах. Отже, за IV квартал 2017 р/ йому слід сплатити земельний податок.

Але, якщо ФОП як фізособа має загальне право на пільгу із земельного податку (п. 281.1 ПКУ, п. 281.2 ПКУ, п. 281.4 ПКУ), він має право скористатися такою пільгою як під час перебування на загальній системі оподаткування, так і під час перебування на спрощеній системі.

Нарахування земельного податку фізособам та його сплата

Відповідно до п. 286.5 ПКУ нарахування фізособам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ. Таким чином, земельний податок за 2017 рік мав бути нарахований до 1 липня 2017 року. Але в цей період ФОП перебував на спрощеній системі оподаткування, тому до 1 липня 2017 р. земельний податок міг і не нараховуватися податківцями. Можливо також, що податківці нарахували земельний податок за час перебування ФОП на загальній системі.

Платники земельного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

• розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;
• права на користування пільгою із сплати податку;
• розміру ставки податку;
• нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Строк сплати земельного податку - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення – п. 287.5 ПКУ. 

Висновки:

1) У періоді перебування на єдиному податку – І – ІІІ квартали 2017 р. ФОП має право на звільнення від земельного податку (згідно позиції у «ЗІР»);

2) За період перебування на загальній системі - IV квартал 2017 р. ФОП зобов'язаний сплачувати земельний податок на загальних підставах;

3) Якщо у ФОПа як у фізособи є право на пільгу із земельного податку, нею можна скористатися на будь-якій системі оподаткування;

4) Фізособі варто звірити з податківцями нараховану суму земельного податку з огляду на вищевикладені аргументи, для проведення перерахунку земельного податку.