Оподаткування податком на прибуток результатів діяльності представництв нерезидентів: які зміни у 2018 році?

Загалом, правила, встановлені п. 141.4 ПКУ щодо оподаткування доходів нерезидентів-юросіб, не змінилися.

Однак пп. 141.4.7 ПКУ викладено в новій редакції. За нею суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених статтею 39 ПКУ.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених статтею 39 ПКУ.

Що ми бачимо внаслідок змін? Все виглядає так, що правила не змінилися (старі та нові норми дуже схожі). Але тепер наголошується — оскільки постійне представництво нерезидента само по собі є окремим платником податку на прибуток і веде свою діяльність незалежно, то операції з нерезидентом розглядатимуться крізь призму трансфертного ціноутворення.

Про пов'язаність такого нерезидента і його постійного представництва годі і говорити. Тож чи вважатимуться господарські операції між таким нерезидентом і його постійним представництвом контрольованими та які доходи і витрати враховуватимуться для визначення оподатковуваного прибутку, залежатиме від річного обсягу операцій постійного представництва з цим нерезидентом.

До речі, відповідні правки були внесені і до п. 39.2 ПКУ. Зокрема, новацією цих правок стало визначення критерію контрольованих операцій спеціально для постійних представництв нерезидентів.

З 01.01.2018 р. господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за мінусом непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.