ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Оподаткування податком на прибуток результатів діяльності представництв нерезидентів: які зміни у 2018 році?

Які зміни відбулися в оподаткуванні податком на прибуток результатів діяльності постійних представництв нерезидентів?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Загалом, правила, встановлені п. 141.4 ПКУ щодо оподаткування доходів нерезидентів-юросіб, не змінилися.

Однак пп. 141.4.7 ПКУ викладено в новій редакції. За нею суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених статтею 39 ПКУ.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених статтею 39 ПКУ.

Що ми бачимо внаслідок змін? Все виглядає так, що правила не змінилися (старі та нові норми дуже схожі). Але тепер наголошується — оскільки постійне представництво нерезидента само по собі є окремим платником податку на прибуток і веде свою діяльність незалежно, то операції з нерезидентом розглядатимуться крізь призму трансфертного ціноутворення.

Про пов'язаність такого нерезидента і його постійного представництва годі і говорити. Тож чи вважатимуться господарські операції між таким нерезидентом і його постійним представництвом контрольованими та які доходи і витрати враховуватимуться для визначення оподатковуваного прибутку, залежатиме від річного обсягу операцій постійного представництва з цим нерезидентом.

До речі, відповідні правки були внесені і до п. 39.2 ПКУ. Зокрема, новацією цих правок стало визначення критерію контрольованих операцій спеціально для постійних представництв нерезидентів.

З 01.01.2018 р. господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за мінусом непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Зарахування авансових внесків із дивідендів та переплати податку на прибуток у 2026 році (аудіоверсія)
    Юридична особа має сплачені авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів та переплату, відображену в інтегрованій картці платника. Який порядок зарахування цих сум у зменшення податкового зобов’язання? Чи має підприємство право першочергово використати авансові внески, зокрема якщо їх сума перевищує нарахований податок на прибуток, а переплату в інтегрованій картці платника залишити для погашення майбутніх зобов’язань?
    20.11.202632
  • Несвоєчасна сплата дивідендних авансових внесків у 2026 році: зарахування та штрафи за ПКУ (аудіоверсія)
    У III кварталі 2026 року юрособа виплатила дивіденди, а авансові внески з податку на прибуток сплатила із запізненням, але в межах цього кварталу. Чи можна зарахувати такі внески у зменшення податку на прибуток за три квартали 2026 року? Чи зобов’язане підприємство самостійно нарахувати штраф за несвоєчасну сплату авансових внесків та відобразити його в декларації з податку на прибуток за три квартали 2026 року?
    20.11.202624
  • Продаж пошкодженого авто у 2026 році: наслідки з податку на прибуток без різниць (аудіоверсія)
    Підприємство обліковує легковий автомобіль (залишкова вартість на 01.10.2026 — 1 111 267,68 грн, ліквідаційна — 79 376,26 грн). Після ДТП 07.10.2026 р. страхова компанія 03.11.2026 виплатила компенсацію 835 879,63 грн. Прийнято рішення продати авто фізичній особі за ціною незалежної оцінки — 289 300 грн з ПДВ. Які наслідки для податку на прибуток виникають, якщо підприємство не застосовує податкові різниці?
    17.11.202636
  • Заповнення додатка РІ та декларації з податку на прибуток у 2026 році: алгоритм обліку амортизації (аудіоверсія)
    Підприємство-високодохідник у звітності з податку на прибуток за І квартал відобразило різницю між бухгалтерською та податковою амортизацією основних засобів у сумі 25 тис. грн (рядок 03 декларації та додаток РІ) і сплатило 4,5 тис. грн податку. За ІІ квартал різниця також становить 25 тис. грн. Як правильно показати різницю в додатку РІ за півріччя (25 тис. грн чи 50 тис. грн) і в якому рядку зазначається вже сплачена за І квартал сума податку, щоб уникнути подвійного оподаткування?
    16.11.202649
  • Податкова амортизація поліпшень у 2026 році: строк 12 років, ліміт 20000 грн за ПКУ та алгоритм дій (аудіоверсія)
    Наше підприємство (платник податку на прибуток на загальних підставах, застосовує податкові різниці) здійснило капітальні поліпшення орендованого офісу на суму понад 20 000 грн без ПДВ. Договір оренди укладено на 3 роки. Яким чином правильно відобразити такі витрати у податковому обліку, який строк амортизації застосовувати та як діяти з недоамортизованим залишком після закінчення строку дії договору оренди?
    11.11.202674