Витрати на проживання нерезидента в готелі: чи може підприємство сплатити за безготівковим розрахунком?

Запитання:

Засновник ТОВ - юрособа, резидент США. Уповноважена особа Засновника - фізособа, нерезидент, громаданин США, не є працівником фірми, входить до наглядової ради (згідно з Статутом). Два рази на рік нерезидент перебуває на підприємстві для контролю роботи підприємства, ревізії, та проживає в готелі.  Чи може підприємство сплачувати за безготівковим розрахунком витрати за переліт, проживання такого нерезидента? Які податкові наслідки таких витрат? Чи виникає у підприємства зобов'язання сплатити ПДФО, військовий збір? Які документи слід оформити для зарахування даних витрат до складу витрат підприємства?  Які документи оформити щоб уникнути сплати ПДФО та військового збору?

Відповідь: 

Уникнути ПДФО та військового збору не вийде.

Чиним законодавством не заборонено оплачувати за безготівковим розрахунком витрати за переліт, проживання, інше нерезиденту.

Відповідно до пп. 14.1.54 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території.

Оподаткування доходів фізосіб регламентується розділом IV ПКУ, згідно з пп. 163.2.1 ПКУ якого об'єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні.

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розд. IV ПКУ для нерезидентів) (пп. 170.10.1 ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 ПКУ (пп. "е" пп. 164.2.17 ПКУ).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ПКУ (пп. 164.2.17 ПКУ).

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування (п. 164.5 ПКУ).

У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юрособою або самозайнятою фізособою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів (пп. 170.10.3  ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%, визначену в ст. 167 ПКУ (пп. 168.1.1 ПКУ).

Також із доходу нерезидента слід утримати військовий збір у розмірі 1,5 %. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Пунктом 176.2 ПКУ визначено, що особи, які відповідно ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Див. лист ДФСУ від 26.04.2017 р. №9030/6/99-99-13-02-03-15.

Щодо витрат

Так, можна оплату за переліт, проживання та інше ставити в облік витрат.

Відповідно до п. 134.1.1 ПКУ об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Згідно з п. 18 П(С)БО 16, такі витрати можна віднести до адміністративних витрат. До адмінвитрат відносяться загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством в тому числі загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо).

Коригування фінрезультату для цілей оподаткування податком на прибуток для даної ситуації не передбачено.