ПДВ
Згідно із пп. 186.2.2 ПКУ місцем надання послуг з ремонту приміщення є його фактичне місцезнаходження. Оскільки, за умовами запитання, воно розташовано в Україні, тож, такі послуги вважатимуться наданими в Україні. Послуги, надані на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ (п. 185.1 ПКУ). При цьому пільг для ремонтних робіт, наданих на користь звичайної юрособи-нерезидента, на сьогодні не встановлено.
Отже, такі роботи оподатковуватимуться як послуги, надані нерезиденту на митній території України, за ставкою 20%.
На такі послуги на дату виникнення податкового зобов’язання з ПДВ (за правилами ст. 187 ПКУ) складається податкова накладна. Оскільки нерезидент не є платником ПДВ в Україні, згідно із п. 12 Порядку № 1307 в такій податковій накладній дані про покупця зазначаються наступні: замість найменування юрособи-нерезидента – "Неплатник", і ІПН – умовний, "100000000000".
Зверніть увагу на те, що у своїх роз’ясненнях податківці наполягають: датою надходження виручки в іноземній валюті є дата надходження коштів на поточний рахунок резидента, який здійснив експортну операцію.
Отже, надходження коштів на розподільчий рахунок відображатиметься лише в бухобліку і податкових зобов’язань з ПДВ не спричинить, навіть у сумі авансових надходжень.
Відповідно, і курс НБУ для визначення податкового зобов’язання (в частині непроданої валюти) треба буде використовувати той, який діяв на дату зарахування коштів на поточний рахунок. В частині проданої валюти, на нашу думку, треба застосовувати курс НБУ, який діяв на дату зарахування коштів на розподільчий рахунок. Адже вартість виконаних послуг та використаних матеріалів, за правилами П(С)БО 21, визначатиметься на дату отримання коштів на розподільчий рахунок і далі не перераховуватиметься, не зважаючи на зміну курсів НБУ. А на поточний гривневий рахунок зараховуватиметься виручка від продажу такої валюти за курсом міжбанківського валютного ринку, при цьому дохід від продажу такої валюти не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.4 ПКУ).
Податок на прибуток
Обєктом оподаткування податком на прибуток, згідно з пп. 134.1.1 ПКУ, на сьогодні є фінрезультат до оподаткування, визначений за правилами бухобліку.
Спеціальних правил для оподаткування ремонтних робіт, виконаних резидентом на замовлення нерезидента на митній території України, не встановлено. Але, якщо операції із таким нерезидентом будуть визнані контрольованими (за п. 39.2 ПКУ), то треба звернути увагу на різницю, передбачену пп. 140.5.1 ПКУ.
В бухобліку отримані від замовника аванси не потраплятимуть до складу доходів (п. 6.4 П(С)БО 15). Дохід від реалізації робіт та використаних матеріалів визнаватиметься після складання первинних документів про їх передачу. Тоді ж визнаватимуться і витрати у сумі собівартості реалізованих робіт та матеріалів (п. 7 П(С)БО 16).
Оскільки оплата за такі роботи і матеріали відбуватиметься в іноземній валюті, слід звернути увагу на облік можливих курсових різниць. В ПКУ окремих правил для їх обліку не встановлено, але у бухобліку їх обліковувати доведеться згідно із П(С)БО 21. Втім, якщо вся сума оплати, передбачена договором, надійде до завершення робіт, курсові різниці не виникнуть (лише сума доходу визначатиметься за курсами НБУ на різні дати – кожна частина авансів перераховуватиметься за курсом НБУ, який діяв на дату їх зарахування на розподільчий рахунок). А ось якщо частина коштів (наприклад, залишок 70%) надійде після реалізації робіт та матеріалів, то виникне три наслідки, передбачені П(С)БО 21П(С)БО 21:
1) сума авансу (30%) оприбутковуватиметься в бухгалтерському обліку за курсом НБУ на дату надходження на розподільчий рахунок (Дт 316 Кт 362). Наступного дня частина такого авансу буде продана, а решта – зарахована на поточний валютний рахунок резидента. Продаж частини авансу відображатиметься проведеннями Дт 344 Кт 316 та Дт 311 Кт 334, при цьому для визначення гривневого еквіваленту валюти, спрямованої на продаж, застосовуватиметься курс НБУ на дату такого продажу. Якщо він відрізнятиметься від курсу НБУ попереднього дня, виникне позитивна або відємна курсова різниця: сума валюти х (курс НБУ на дату зарахування на розподільчий рахунок – курс НБУ на дату продажу валюти). Позитивна курсова різниця не оподатковується ПДВ, але потрапляє до складу інших доходів: Дт 316 Кт 714. Відємна курсова різниця потрапляє до складу інших витрат Дт 945 Кт 316;
2) оскільки валюта продається на міжбанківському валютному ринку за курсом, який на ньому склався, а не за курсом НБУ, у підприємства може виникнути як дохід, так і збитки від такого продажу. Визначається їх сума так: сума проданої валюти х (курс МВР – курс НБУ на день продажу). Дохід від продажу валюти теж не оподатковується ПДВ, але потрапляє до складу інших доходів: Дт 344 Кт 711. Збиток від продажу валюти потрапляє до інших витрат: Дт 942 Кт 344;
3) сума доходу від реалізації робіт та матеріалів визначатиметься на дату складання документів про їх приймання-передачу замовником, але складатиметься з двох частин – в частині отриманого авансу (30%) вона перераховуватиметься за курсом НБУ на дату зарахування коштів на розподільчий рахунок, решта (70%) переховуватиметься за курсом НБУ на дату складання документів, які підтверджують факт реалізації. Коливання курсів на дату отримання решта 70% оплати на суму такого доходу вже не впливатимуть.
Додаткову інформацію про визначення курсових різниць ви можете прочитати, наприклад, тут>>>
