Премії дистриб’юторам враховуються як витрати на маркетинг у складі витрат на збут

Підприємство з метою стимулювання продажу товарів може передбачити умовами договору з реалізатором премії або бонуси за досягнення певних економічних показників. Фактично такий метод стимулювання дистриб’юторів є одним з елементів маркетингу.

Згідно з пп. 14.1.108 ПКУ, маркетингові послуги (маркетинг) — послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управління руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах госпдіяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі, послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

 Мотиваційні виплати можуть включати, зокрема, премії (бонус) за дострокову сплату заборгованості за товари, за виконання плану закупівель товарів постачальника, за точність закупівельних прогнозів, за дотримання певного асортименту товарів при закупівлі тощо. Рекламні та маркетингові послуги можуть, зокрема, оплачуватись та проводитись за ініціативи власника торговельної марки, виробника продукції, дистриб’ютора торговельної мережі. При цьому витрати на маркетингові та рекламні послуги несе безпосередньо замовник цих послуг.

Абзацом «г» пп. 138.10.3 ПКУ передбачено, що до складу інших витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, включаються витрати на збут, зокрема витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів. Водночас, як відомо, витрати на збут включаються до складу інших витрат, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПКУ). Зазначені витрати можуть бути враховані на підставі первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку. Таким документом може бути належним чином оформлений дистриб’ютором акт, яким буде засвідчено факт надання маркетингових послуг дистриб’ютором постачальнику. Зауважимо: якщо маркетингові та рекламні послуги придбаваються у нерезидента, витрати на такі послуги враховуються при визначенні податку на прибуток з урахуванням певних обмежень, встановлених пп. 139.1.13 ПКУ.

Таким чином, постачальник товарів з метою стимулювання продажу свого товару може передбачити умовами договору премії підприємствам-реалізаторам. При цьому за датою належним чином оформленого акта від таких підприємств-реалізаторів (дистриб’юторів) він може врахувати зазначені витрати у складі витрат на збут без обмежень, якщо справу мають з резидентами.