• Посилання скопійовано

Якщо дохід менший ніж 20 млн грн: які різниці застосовувати?

Чи повинно підприємство з доходом до 20 млн грн розраховувати податкові різниці за відсотками позики, отриманої від «пов'язаного» нерезидента, якщо є прибуток або якщо отримано збиток і без відсотків за позикою?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень р. ІІІ ПКУ.

Таким чином, підприємства, що обрали для себе варіант визначення бази без різниць, не застосовують усіх різниць, які прописані в р. ІІІ ПКУ (окрім збитку попередніх періодів). А ось різниці, передбачені в підрозділі 4 р. ХХ ПКУ (який регулює перехідні правила), вони застосовують, навіть якщо відмовилися від різниць із р. ІІІ ПКУ. Інакше кажучи, якщо підприємство хоче скористатися правом не застосовувати різниці з р. ІІІ ПКУ, воно все ж використовує коригування на збиток минулого періоду та різниці з перехідних норм підрозділу 4 р. ХХ ПКУ.

Різниця щодо коригування фінрезультату до оподаткування на боргові зобов’язання, що виникли із пов’язаною особою-нерезидентом, при досягненні певних умов, передбачена п. 140.2 ПКУ, тобто положеннями р. ІІІ ПКУ. Втім, у підрозділі 4 р. ХХ ПКУ (який регулює перехідні правила) існує норма щодо процентів. Так, згідно з п. 20 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ витрати на сплату процентів, які відповідали вимогам пункту 141.1 статті 141 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, але не віднесені до складу витрат виробництва (обігу) згідно з положеннями п. 141.2 розділу III ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, підлягають врахуванню при визначенні фінансового результату до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів з 1 січня 2015 року з урахуванням обмеження, передбаченого п. 140.3 р.III ПКУ.

Таке ж роз’яснення міститься у підкатегорії 102.07 ресурсу «ЗІР» у відповіді на питання: «Чи здійснює платник податку коригування фінансового результату до оподаткування на суму процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на користь нерезидента, у власності або управлінні якого перебуває 50 або більше відсотків статутного фонду такого платника, які не включені до складу валових витрат до 01.01.2015?».

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ПКУ (п. 140.3 ПКУ).

Отже, для розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ПКУ, невраховані проценти станом на 01.01.2015 р. відповідно до п. 141.1 ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, зменшуються на 5% та додаються до суми процентів, нарахованих на користь пов'язаних осіб - нерезидентів у 2015 році та у наступних звітних періодах.

Про це неодноразово говорили фахівці ДФС із прикладами вирахування процентів та врахування їх у зменшення фінрезультату до оподаткування у своїх листах, наприклад, ДФС від 15.11.2016 р. №24550/6/99-99-15-02-02-15, від 24.05.2016 р. №11229/6/99-99-15-02-02-15, від 25.04.2016 р. №9283/6/99-99-15-02-02-15, від 23.03.2016 р. №6334/6/99-99-19-02-02-15.

Таким чином, якщо у підприємства обліковуються проценти за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на користь нерезидента, у власності або управлінні якого перебуває 50 або більше відсотків статутного фонду такого платника, які не включені до складу валових витрат до 01.01.2015 р., то не дивлячись на те, що таке підприємство отримало річний дохід до 20 млн грн та прийнято рішення не застосовувати різниці, воно все одно має застосовувати різницю, передбачену п. 20 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ.

Якщо ж у підприємства немає таких відсотків, то відповідно різниця, передбачена п. 20 підрозділом 4 р. ХХ ПКУ, не застосовується. Втім, слід переглянути й інші різниці, передбачені підрозділом 4 р. ХХ ПКУ. Адже, як ми з’ясували вище: якщо підприємство хоче скористатися правом не застосовувати різниці з р. ІІІ ПКУ, воно все ж використовує коригування на збиток минулого періоду та різниці з перехідних норм підрозділу 4 р. ХХ ПКУ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Податок на прибуток більший за ПДВ у 2026 році: аналіз причин і підготовка відповіді ДПС (аудіоверсія)
    Підприємство отримало запит ГУ ДПС щодо причин перевищення у 2025 році сум податку на прибуток над сумами ПДВ. У І кварталі 2025 року реалізовано техніку, за яку передоплату отримано у IV кварталі 2024 року, тому ПДВ виникло за першою подією раніше, ніж дохід. Підприємство також імпортує сільськогосподарську техніку та запчастини. На які аспекти фінансово-господарського аналізу слід додатково зважати при підготовці відповіді?
    Сьогодні 14:0934
  • Дивіденди учасникам ТОВ у 2026 році: строки виплати, податки та обмеження (аудіоверсія)
    Учасники ТОВ - фізичні особи прийняли рішення про виплату дивідендів. Необхідно визначити, чи існують обмеження щодо суми та строків їх виплати, який порядок нарахування і сплати ПДФО та військового збору, а також чи можна нарахувати дивіденди зараз, а виплачувати їх частинами протягом 5 років. Окремо потребує уточнення момент сплати податків у такій ситуації
    Сьогодні 12:4626
  • Дивіденди від контрольованої іноземної компанії контролюючій особі в декларації про майновий стан і доходи
    Сума фактично виплачених КІК дивідендів на користь контролюючої особи – ФО відображається у гр. 3 ряд. 1.1 розд. І додатка КІК та у складі частини скоригованого прибутку (гр. 3 ряд. 1 розд. І додатка КІК) переноситься до гр. 3 ряд. 10.14 розд. ІІ Декларації
    04.06.202613
  • Сплата застави за фізичну особу підприємством: податкові наслідки (аудіоверсія)
    ТОВ внесло заставу за фізособу для її звільнення з-під варти. Підприємство є платником податку на прибуток та застосовує коригування фінрезультату. Чи виникають ПДФО та військовий збір, а також чи застосовуються коригування фінрезультату через додаток РІ, у разі внесення застави за: засновника підприємства, найманого працівника, який не є директором або засновником, фізособу - підприємця, яка співпрацює з ТОВ, але не перебуває у трудових відносинах?
    04.06.202616
  • Уточнююча декларація про майновий стан-2026: алгоритм заповнення без зміни цифр (аудіоверсія)
    Як правильно заповнити уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи, якщо фінансові показники (доходи, податки) залишаються незмінними, а потрібно лише виправити помилку в розділі 8 (відомості про майно)? Чи потрібно переносити всі показники з попередньої звітності та чи не призведе це до задвоєння сум податкових зобов'язань в інтегрованій картці платника?
    03.06.202625