• Посилання скопійовано

Випадки застосування податкової різниці у разі здійснення контрольованих операцій

Підприємство у 2015 р. мало загальний обсяг операцій з продажу товарів (робіт, послуг) на 10 млн грн. Чи треба було при складанні декларації з податку на прибуток заповнювати додаток РІ в розрізі операцій придбання послуг у нерезидента-оффшорника? Чи заповнювати цей додаток у 2016 р.?

Запитання: Підприємство створено у серпні 2015 р., за 2015 р. загальний обсяг операцій з продажу товарів (робіт, послуг) склав 10 млн грн. Чи потрібно було при складанні декларації з податку на прибуток заповнювати додаток РІ в розрізі операцій придбання послуг у нерезидента-оффшорника (згідно з п. 140.5 ПКУ орендуємо офіс нерезидента на території України)?

Чи заповнювати цей додаток у 2016 р., маючи загальний обсяг доходу понад 20 млн грн, адже згідно з р. III ПКУ: «коригування обов’язкове для платників податку, у яких річний дохід... за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн грн»?

Відповідь:

Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ об'єктом оподаткування з податку на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до норм р. ІІІ ПКУ.

Втім, такі різниці не застосовуються платниками податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухбліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн.

Звертаємо увагу, що підприємства, що обрали для себе варіант визначення бази без різниць, не застосовують усіх різниць, які прописані в р. ІІІ ПКУ (окрім збитку попередніх періодів). А ось різниці, передбачені в підрозділі 4 р. ХХ ПКУ (який регулює перехідні правила), застосовують навіть якщо відмовилися від різниць із р. ІІІ ПКУ. Серед них немає різниць, пов’язаних із придбання послуг у нерезидента.

Прийняти рішення не враховувати податкові різниці можна тільки один раз протягом усіх років, в яких річний дохід не перевищує 20 млн грн. Про те, що таке рішення прийнято, платнику потрібно буде вказати в декларації з податку на прибуток за перший такий рік. Надалі щорічного підтвердження не потрібно. Але як тільки річний дохід перевищить 20 млн грн, починаючи зі звітного року, в якому виникло таке перевищення, платник буде зобов'язаний враховувати податкові різниці (абз. 9,10 пп. 134.1.1 ПКУ).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Під останнім річним звітним (податковим) періодом з метою визначення обов’язку застосовувати податкові різниці мається на увазі рік, за який складається декларація з податку на прибуток. 

Тобто, складаючи декларацію за 2015 рік, підприємство могло не застосовувати податкові різниці, встановлені розділом ІІІ ПКУ, тому що сума річного доходу за 2015 рік у нього не перевищувала 20 млн грн (була 10 млн грн).  А ось при визначенні оподаткованого доходу за 2016 рік застосування податкових різниць не уникнути – якщо сума річного доходу за 2016 рік перевищує 20 млн грн.  

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Виплата роялті нерезиденту: порядок оподаткування
    ТОВ купує батьківські компоненти насіння кукурудзи у нерезидента (Хорватія). Після реалізації вирощеної продукції відповідно до ліцензійної угоди ТОВ має нарахувати та сплатити роялті. Нерезидент є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ. Як впливає на фінансовий результат нарахування та виплата роялті? Хто є податковим агентом при виплаті роялті?
    09.04.202446
  • Чи включаються реінвестовані дивіденди в дохід інвестора юрособи?
    Засновники підприємства, які є резидентами України юрособами, платниками податку на прибуток (без різниць), прийняли рішення збільшити СК за рахунок нерозподіленого прибутку (реінвестувати дивіденди). Чи потрібно суму реінвестованих дивідендів включати до складу доходу при розрахунку фінрезультату до оподаткування і сплачувати в підсумку податок на прибуток з цієї суми?
    15.03.202438
  • Якщо дивіденди виплачуються з раніше оподаткованого прибутку, авансовий внесок не сплачується
    Підприємство вирішило виплатити дивіденди за 2020 рік. Прибуток за 2020 рік був 20 млн грн, податок сплачений. У структурі власників 30% фізособи, 70% - юрособи-резиденти. Чи потрібно сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті таких дивідендів та як відображати цю операцію в додатку АВ до декларації з податку на прибуток?
    13.03.202446
  • Як виплатити дивіденди за рік, якщо вже платили за третій квартал?
    Підприємство виплатило дивіденди за третій квартал 2023 року. Як тепер виплатити дивіденди за четвертий квартал? А як виплатити дивіденди за увесь 2023 рік, без врахування дивідендів третього кварталу? Що прописати у протоколі?
    08.03.202484
  • Насіння кукурудзи власного виробництва надано клієнту безкоштовно: нюанси оподаткування
    Підприємство – виробник планує надати вирощене насіння кукурудзи клієнту безкоштовно як рекламний продукт для подальшої співпраці. Який порядок оподаткування даної операції ПДВ та податком на прибуток?
    04.03.202433