Аби відповісти на дане питання, згадаємо хронологію оподаткування отриманих авансів.
Так, до 01.04.2011 року, коли ПКУ ще не діяв, суми попередньої оплати за товари (роботи, послуги) збільшували валовий дохід на підставі норм пп. 11.3.1 Закону №334/94, а відтак оподатковувалися податком на прибуток.
А ось з 01.04.2011 р. до 01.01.2015 р. оподаткування було протилежним. Так, відповідно до норми пп. 136.1.1 ПКУ для визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток не враховувалися, зокрема, суми попередньої оплати та авансів, отриманих в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Тобто до 01.01.2015 року до оподатковуваного доходу не потрапляли суми авансів.
З 01.01.2015 року обєкт оподаткування податком на прибуток визначається за правилами бухобліку із відповідним коригуванням на податкові різниці, передбачені р. ІІІ ПКУ. А за правилами бухобліку, отримані аванси не включаються до доходу підприємтсва (п.6.4 П(С)БО 15 «Дохід»).
Таким чином, підприємство не мало відображати оподатковуваний дохід у звітних періодах 2013 року у разі отримання авансу, а від утримувати із них податок на прибуток.
Що ж стосується виникнення доходу у 2016 році внаслідок списання безнадійної дебіторської заборгованості, то зауважимо наступне.
Оскільки оподатковуваний прибуток визначається за П(С)БО, то звернімося до нього. Так, п. 5 П(С)БО 11 визначено, що якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню*, то його сума включається до складу іншого доходу звітного періоду (Дт 36 Кт 717).
Що ж стосуєтсья податкових різниць, то відмітимо, що коригування фінансового результату до оподаткування на суму звичайної безнадійної кредиторської заборгованості розд. III ПКУ не передбачено.
Про це ж говорять й податківці (підкатегорія 102.18, «ЗІР»**, листи ГУ ДФС у м. Києві від 14.06.2016 р. №13193/10/26-15-12-05-11, від 19.01.2016 р. №701/10/26-15-11-02-13).
Єдине відмітимо, що у ПКУ, а саме у п.17 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ, встановлені перехідні правила оподаткування, пов’язані із списанням кредиторської заборгованості, заходи зі стягнення якої були розпочаті до 01.01.2015 р. Однак, це не наш випадок, судячи із тексту питання.
Таким чином, відповідно до норм ПКУ, що діють у 2016 році до оподатковуваного доходу має потрапити уся сума кредиторської заборгованості, що визнається безнадійною.
Оскільки підприємство не повинно було відображати у оподатковуваному доході у 2013 році отримані аванси, по яким наразі у 2016 р. й визнаватиме дохід у розрізі безнадійної кредиторської заборгованості, то ситуації із подвійним оподаткуванням одних й тих же сум не виникає.
Для правильності здійснення оподаткування підприємство має відкоригувати показники звітності з податку на прибуток у звітному періоді відображення доходу від отримання авансів.
*Зауважимо, що упевненість, що кредиторська заборгованість не погашатиметься, може настати в разі:
- неможливості виконання зобов’язання, зокрема, у разі ліквідації кредитора, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов’язанням (ст. 609 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ));
- спливу строку позивної давності й прийняття рішення не гасити борг після його спливу. Відповідно до загального правила, строк позивної давності становить 3 роки згідно зі ст.257 ЦКУ (але договором може бути передбачено й більший строк) із моменту спливу строків виконання зобов’язання, передбаченого договором.
**Питання: «Як у податковому обліку відображається списання безнадійної кредиторської заборгованості перед нерезидентом за імпортовані товари (з ПДВ чи без ПДВ)?»
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити