Ціна товару за договором не відповідає рівню комерційних цін – підприємство має збільшити фінрезультат на 30%

Операція з придбання товару у нерезидента,  з реєстрацією в країні з переліку  держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 ПКУ (перелік 977-р*) вважаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови (п. 39.2.1.7 ПКУ):

1.      річний дохід платника податків від будь-якої діяльності перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

2.      обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Таке визначення має бути проведене за правилами бухгалтерського обліку.

Отже, як видно їз запитання, перша умова в підприємства не виконана. Таким чином, подавати звіт про контрольовані операції та відповідні документи, що подаються відповідно до ст. 39 ПКУ, не має потреби.

В той же час, дохід платника податку на прибуток перевищує 20 млн грн, а отже він зобов’язаний для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток провести коригування, встановленого фінансового результату відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на так звані податкові різниці.

Так, відповідно до пп. 140.5.4 ПКУ, такий платник податку на прибуток має збільшити фінансовий результат до оподаткування на 30% вартості товарів, придбаних у нерезидентів з реєстрацією у країни з переліку 977-р. але є винятки з цього правила. Так, останній абзац п. 140.5.4 ПКУ  встановлює, що вищевказана вимога щодо збільшення фінрезультату може не застосовуватися платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПКУ, але без подання звіту.

Отже, ключовим для застосування цієї норми для такої неконтрольованої операції з нерезидентом є обґрунтування ціни придбання рівню звичайних цін. Але обґрунтування звичайних цін слід зробити саме за процедурою, що встановлена ст. 39 ПКУ.  Підтвердженням такої думки є також лист ДФС від 22.12.2015 №27432/6/99-99-19-02-02-15.

Тож, якщо не коригувати фінрезультат на відповідну податкову різницю, слід бути готовим, що при податкової перевірці доведеться обґрунтувати ціну придбаного товару. Тобто довести, що ціна за договором з постачальником-нерезидентом відповідає комерційним цінам. Обґрунтування робиться у довільній формі.

Як слід визначати звичайні ціни на підставі ст. 39 ПКУ. Наприклад, згідно з пп. 39.2.2.3 ПКУ для аналізу, в том числі (але не виключно), треба розглядати :

· кількость товарів, обсяг виконаних робіт (наданих послуг);

· строкі виконання господарських зобов'язань;

· умови проведення платежів під час здійснення операції;

· офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ;

· розміру звичайних надбавок чи знижок до ціни товарів (робіт, послуг), зокрема знижок, зумовлених сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги),

· втрата товарами споживчих якостей,

· закінченням (наближенням дати закінчення) строк зберігання (придатності, реалізації), збутом неліквідних або низьколіквідних товарів;

· розподілу прав та обов'язків між сторонами операції, визначених за результатами функціонального аналізу.

Отже, методи аналізу для обґрунтування платником податків звичайних цін придбання товарів у нерезидентів з країн з переліку 977-р, зазначені в ст. 39 ПКУ.

У разі невідповідності ціни придбаного товару за договором з постачальником-нерезидентом рівню комерційних цін, підприємство повинно збільшити фінансовий результат до оподаткування на 30% вартості товарів, відповідно до пп. 140.5.4 ПКУ при здійсненні операцій з придбання товарів, незалежно від того, чи відображені витрати на їх придбання при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку у звітному періоді (дод. см. лист ДФС від 22.12.2015 №27432/6/99-99-19-02-02-15).

___________

* Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України , затверджений Разпорядженням Кабінета міністрів від 16 вересня 2015 р. №977-р.