Несплата податку з вини банку: що робити?

Запитання: Підприємство створене в 2014 р. за результатами 2014 р. подало декларацію з податку на прибуток і задекларувало 1000 грн до сплати в бюджет. 04.03.2015 р. відправлено латіж до бюджет через систему Кліент-банку на зазначену суму. Банк отримав платіж, але не перерахував, хоча на рахунку підприємства коштів достатньо. 05.03.2015 р. підприємство написало листа до банку з проханням провести платіж в терміни до 11.03.15 р., але банк цього не зробив і відповідь не дав. 11.03.2015 р. підприємство написало лист по Податкової з роз’ясненнями ситуації, відповіді не було. В листопаді 2015 р. написано ще одного листа до Податкової щодо прийняття заходів з зазначеної ситуації, так як за підприємством числиться борг перед бюджетом з вини банку. Від ДФС надійшла відповідь 17.12.15 р. про те, що «дійсно за п. 129.6 ст.129 ПКУ платник звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, включаючи пеню або інші штрафні санкції. Але за п. 129.7 ст.129 ПКУ не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Нацбанком економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо в майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочнеться з моменту такого відновлення». Підприємство вирішило не займатися госпдіяльністю в 2015 р. і повідомило про це Податкову листом. Наразі підприємство свою діяльність не відновило, але планує це зробити в 2016 р. Інспектор на офіційній зустрічі «рекомендує» відкрити рахунок в іншому банку і оплатити існуючий борг знову, підприємство з цим не погоджується, тому що в цьому випадку прийдеться платити штраф, пеню і т. д. Які є варіанти у підприємства для вирішення ситуації?

Відповідь: На підставі п. 129.6 ПКУ за порушення строків зарахування податків до бюджету з боку банку саме банк має сплачувати пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції, а також несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету.

Але у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ коштів, платник податків не звільняється від обов'язку сплатити основну суму податкового зобов'язання або податкового боргу.

Податківці з цього приводу зробили свій висновок у листі від 13.08.2014 р. №1128/5/99-99-20-03-01-16. Так, вони вважають, що у разі ненадходження грошових коштів на бюджетні рахунки органу державного казначейства і незарахування їх до дохідної частини державного або місцевого бюджетів податкові зобов'язання або податковий борг не можуть вважатися погашеними.

Звернемося також до норми п. 129.7 ПКУ. Відповідно до неї не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. При цьому у разі, якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Зауважимо, що податківці у своєму листі від 19.11.2015 №24662/6/99-99-10-03-02-15 зазначають необхідність надання суб’єктом господарювання до контролюючого органу заяви з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку. Метою цієї заяви є надання доказу, що податок не сплачено до бюджету саме з вини банку.

Отже, у випадку, коли банк не перерахував до бюджету суму податку суб’єкта господарювання, на такого суб’єкта не поширюється відповідальність за несплату податків у вигляді штрафу та пені. Але щоб її уникнути, варто було надати податковому органу відповідну заяву (або лист, як і було зроблено), з копією платіжних документів.

Навіть при наданні такої заяви і документів, у суб’єкта господарювання залишається обов’язок сплатити податок. Тому такий суб’єкт має сплатити податок через іншу банківську установу. З іншого боку, законодавством не встановлено, у який строк суб’єкт господарювання має зробити такий платіж, зокрема, і з умовою, щоб надалі до нього не висували претензій і не застосовували штрафів щодо несвоєчасної сплати. Тому вважаємо, що навіть якщо підприємство зараз заплатить суму такого податку через інший банк, незважаючи на порушення строків сплати такого податку, жодної відповідальності за несвоєчасність сплати таке підприємство не несе.