Правила визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток визначено в пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу. Відповідно до цієї норми платники податку на прибуток поділяються на дві категорії залежно від їх річного доходу.
До платників податку на прибуток з малими доходами належать платники, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн. Такі платники можуть визначати об’єкт оподаткування без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень Податкового кодексу.
Рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на різниці приймається платниками самостійно. Про прийняте рішення слід зазначити в декларації з податку на прибуток. Тобто такі платники подають один раз на рік декларацію з податку на прибуток, у якій сума податку обчислюється на підставі бухгалтерського прибутку, що оподатковується за ставкою 18% без коригувань на податкові різниці, крім збитків попередніх років.
Проте у разі якщо за підсумками наступного звітного року дохід такого платника перевищить 20 млн грн, такий платник автоматично переходить до категорії платників, які зобов’язані здійснювати коригування об’єкта оподаткування на усі податкові різниці в загальному порядку.
До річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включаються дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні та фінансові доходи.
