• Посилання скопійовано

Податкові наслідки сплати відсотків за позикою від засновника-інвестора (КІФ) у 2026 році (аудіоверсія)

Підприємство отримує відсоткову позику від венчурного інвестиційного фонду, який став власником 35% корпоративних прав підприємства. Чи потрібно виключати такі відсоткові витрати з декларації з податку на прибуток та як обґрунтувати їх економічну доцільність для уникнення претензій з боку ДПС, враховуючи пов’язаність сторін?

Слухати консультацію (0:00)

Відсотки включаються до податкових витрат за правилами бухобліку. Спеціальних податкових різниць немає. Ризик претензій контролюючих органів щодо ринковості ставки та використання коштів нівелюється наявністю доказів цільового господарського спрямування позики та довідки про ринковий рівень відсотків.

Позика від інвестиційного фонду-засновника

Операції з отримання відсоткової позики від корпоративного інвестиційного фонду (КІФ), який одночасно є засновником підприємства (володіє 35% корпоративних прав), регулюються загальними правилами бухгалтерського обліку та нормами Цивільного кодексу України (з огляду на втрату чинності Господарським кодексом України з 28.08.2025 відповідно до Закону України №4196-IX). Водночас при податковій перевірці ключовими будуть положення Податкового кодексу України щодо доказовості витрат та ризиків операцій з пов’язаними особами.

Відображення витрат та податкові різниці

Відповідно до НП(С)БО 16 «Витрати», п. 27 та НП(С)БО 31 «Фінансові витрати», п. 4, нараховані відсотки за позикою визнаються фінансовими витратами і за бухобліком зменшують фінансовий результат періоду, за який вони нараховані. Належне бухгалтерське визнання витрат є базою для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток (Податковий кодекс України, пп. 134.1.1).

Оскільки позикодавець (КІФ) є резидентом України, правила «тонкої капіталізації» згідно з Податковим кодексом України, п. 140.2, що обмежують відсотки за боргами перед нерезидентами, до цієї операції не застосовуються. Тому нараховані відсотки відображаються в податковому обліку за даними бухобліку без коригувань на податкові різниці.

Згідно з НП(С)БО 11 «Зобов’язання», п. 9, довгострокові зобов'язання відображаються за теперішньою вартістю. Якщо договірна відсоткова ставка відповідає ринковому рівню для аналогічних інструментів, теперішня вартість дорівнює номіналу, тому дисконтувати таку позику взагалі не потрібно. У разі суттєвого відхилення ставки від ринку виникає необхідність відображення дисконту та його амортизації. Оскільки КІФ є засновником, сума дисконту при отриманні позики може відображатися у складі додаткового капіталу (субрахунок 425) за кредитом субрахунку 505.

Ризики пов’язаних осіб та питання «ділової мети»

КІФ, що володіє 35% корпоративних прав, є пов’язаною особою для підприємства згідно з ПКУ, пп. 14.1.159. Оскільки доходи КІФ від операцій з активами (зокрема, відсотки за позиками) звільнені від оподаткування на підставі ПКУ, пп. 141.6.1, контролюючі органи детально аналізують такі операції з метою перевірки можливого трансферу прибутку.

Відповідно до абзацу шостого ПКУ, пп. 14.1.231, законодавче коригування через відсутність розумної економічної причини (ділової мети) застосовується виключно до операцій з нерезидентами. До операцій між двома резидентами України ПКУ не містить інструментів коригування з підстав відсутності ділової мети. Водночас для підтвердження витрат у бухобліку підприємство повинно мати докази зв'язку отриманої позики з господарською діяльністю.

Рекомендації щодо захисту позиції (обов’язковий пакет доказів)

Обґрунтування ринковості ставки: рекомендується підготувати бухгалтерську довідку з аналізом ринкових умов на дату укладення договору, в якій навести офіційну статистику НБУ щодо середніх відсоткових ставок за кредитами для юросіб або письмові довідки чи комерційні пропозиції від 2–3 комерційних банків на аналогічний термін.

Варто зберігати первинні підтвердження використання отриманих коштів у госпдіяльності: договори з постачальниками, платіжні доручення, накладні, акти приймання-передачі. Додатково доцільно скласти бізнес-план чи техніко-економічне обґрунтування залучення позики (наприклад, для розширення виробництва чи фінансування конкретного проєкту).

Рекомендується також зафіксувати в обліковій політиці підприємства методику оцінки довгострокових зобов'язань та підходи до оцінки суттєвості відхилення договірних ставок від ринкових для цілей дисконтування за НП(С)БО 11.

Договір позики має містити чіткі комерційні умови (строки, порядок нарахування та сплати відсотків, відповідальність сторін) та відповідати загальним нормам цивільного законодавства.

Висновки:

  • Нараховані відсотки на користь КІФ-резидента у повному обсязі відображаються у фінансових витратах відповідно до бухгалтерського обліку і зменшують об'єкт оподаткування податком на прибуток. Спеціальних податкових різниць для операцій за позиками від резидентів ПКУ не передбачає.
  • Намагання податкових органів виключити витрати через відсутність «ділової мети» між резидентами є безпідставними та суперечать пп. 14.1.231 ПКУ. Проте для захисту витрат у бухобліку важливо мати належний пакет документів про використання коштів у госпдіяльності.
  • Довгострокова позика за ринковою ставкою відсотків не підлягає дисконтуванню згідно з НП(С)БО 11 і обліковується за номіналом. У разі суттєвого відхилення від ринку застосовується дисконтування, де сума дисконту може відноситися до додаткового капіталу (субрахунок 425), оскільки позикодавець є учасником.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»