Чи виникають податкові різниці при використанні службового автомобіля директором?

Формування фінансового результату та можливі податкові ризики

У чинній редакції ПКУ відсутнє поняття "негосподарського використання" активів для цілей податку на прибуток у тому вигляді, як воно застосовувалося раніше. Фінансовий результат формується за правилами бухгалтерського обліку, а коригування здійснюються лише у випадках, прямо визначених ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).

Водночас у ПКУ зберігається поняття «невиробничі основні засоби» (пп. 138.3.2 ПКУ). Саме через цю норму і виникають потенційні ризики.

Ризик може виникнути у ситуації, коли контролюючий орган доведе, що службовий автомобіль використовується виключно в особистих цілях директора, які не пов’язані з виробничою необхідністю підприємства. У такому випадку податкова може:

• перекваліфікувати автомобіль у невиробничий основний засіб, що призведе до коригування фінансового результату через амортизаційні різниці відповідно до ст. 138 ПКУ;
• визнати користування автомобілем додатковим благом директора з відповідним оподаткуванням ПДФО та військовим збором;
• у разі наявності ПДВ — ставити питання щодо нарахування компенсуючих податкових зобов’язань.

Водночас, якщо підприємство документально підтвердить використання автомобіля у господарській діяльності, підстав для перекваліфікації основного засобу у невиробничий не виникає.

Такими документами можуть бути:

• Наказ про закріплення автомобіля за директором;
• Наказ щодо визначення напрямку використання автомобіля (відвідування контрагентів, поїздок до банку, державних органів, підрозділів підприємства);
• Наказ на відрядження;
• Порожній лист та інші.

Навіть у ситуації, коли трудовим договором передбачено, що автомобіль доставляє директора з дому до місця роботи, за наявності обґрунтування виробничої необхідності (наприклад, ненормований робочий день, оперативні виїзди, роз’їзний характер роботи) автомобіль також вважається таким, що використовується у господарській діяльності підприємства.

У такому випадку ризик перекваліфікації основного засобу у невиробничий, як правило, відсутній, але може виникнути питання оподаткування додаткового блага у директора.

І в цьому випадку під додаткове благо потрапить в першу чергу пальне.

У випадку, коли витрати на пальне визнаються додатковим благом працівника, вони оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором відповідно до пп. 164.2.17 ПКУ.

При цьому коригування фінансового результату до оподаткування не здійснюється відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ.

Альтернативний варіант для зменшення ризиків

Якщо підприємство розуміє, що автомобіль фактично використовується директором значною мірою у власних цілях, більш безпечним з податкової точки зору варіантом може бути передача транспортного засобу директору в оренду.

У такому випадку:

• користування автомобілем набуває цивільно-правового характеру;
• підприємство отримує орендну плату;
• зникає ризик щодо додаткового блага.

Висновок

Фінансовий результат для цілей податку на прибуток формується за правилами бухгалтерського обліку з коригуванням лише на різниці, прямо передбачені ПКУ. Сам по собі факт використання службового автомобіля директором не створює збільшуючих різниць.

Податкові ризики можуть виникнути лише у випадку, якщо контролюючий орган доведе, що автомобіль використовується виключно у приватних цілях, що може призвести до:

• перекваліфікації автомобіля у невиробничий основний засіб;
• оподаткування витраченого пального як додаткового блага.

За наявності документального підтвердження використання автомобіля у господарській діяльності підприємства підстав для таких коригувань, як правило, не виникає. У разі використання автомобіля директором для власних потреб безпечнішим варіантом може бути передача транспортного засобу йому в оренду.