ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Коригування фінрезультату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги нерезиденту

Якщо операції з нерезидентом визнаються неконтрольованими, резидент України, що здійснює операцію з безоплатного надання товарів, робіт, послуг, нерезиденту, повинен збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду

Податківці у підкатегорії 101.24 ЗІР пояснили, що відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ, безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Згідно з пп. 14.1.122 ПКУ, нерезиденти – це:

  • іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень ПКУ;
  • дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
  • фізичні особи, які не є резидентами України.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у пп. 141.4 ПКУ.

Для цілей пп. 141.4 ПКУ під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів згідно з пп. «ї» пп. 141.4.1 ПКУ.

Відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за ПКУ до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД*100/(100 – СП) – СД,

де:

  • Пс – сума податку до сплати;
  • СД – сума виплаченого доходу;
  • СП – ставка податку, встановлена пп. 141.4.2 ПКУ.

Отже, у разі якщо юридична особа-резидент здійснює операції з надання безповоротної допомоги у вигляді товарів, робіт чи послуг нерезиденту України, то така операція оподатковується, виходячи з розрахунку, наведеному у пп. 141.4.2 ПКУ, та сплачується резидентом під час надання такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.

Згідно з пп. 140.5.10 ПКУ, фінансовий результат податкового звітного періоду збільшується, зокрема, на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до пп. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 ПКУ.

При цьому зазначаємо, що для платників податку, які оподатковувались за ставкою 0 відс. відповідно до пп. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, передбачено використання відповідної податкової пільги на період до 31 грудня 2021 року.

Таким чином, якщо нерезидент сплачує податок на прибуток із суми безповоротної допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) відповідно до вимог пп. 141.4.2 ПКУ, то платник податку – резидент України не збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму такої безповоротної допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) відповідно до вимог пп. 140.5.10  ПКУ.

Водночас, у разі якщо нерезидент підпадає під визначення кола нерезидентів відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ, то операції з надання безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) такому нерезиденту підпадають під визначення контрольованих операцій за умови досягнення критеріїв, встановлених пп. 39.2.1.7 ПКУ.

При цьому для цілей ст. 39 ПКУ, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених пп. 140.5 ПКУ, які передбачають застосування відповідних положень ст. 39 ПКУ, застосовуються положення пп. 14.1.231  ПКУ, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) – причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Крім того, відповідно до пп. 140.5.5 - 1 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих, зокрема, на користь:

  • нерезидентів зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ;
  • нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 цього Кодексу), реалізованих на користь у нерезидентів, визначених абзацами другим та третім цього підпункту, якщо такі операції не мають ділової мети.

Вимоги пп. 140.5.5 - 1 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Підпунктом 14.1.202 ПКУ безоплатне надання товарів, робіт, послуг з метою оподаткування прирівнюється до продажу (реалізації) товарів.

Тобто, у разі, якщо операції з нерезидентом визнаються неконтрольованими, резидент України, що здійснює операцію з безоплатного надання товарів, робіт, послуг, нерезиденту, який зареєстрований у державі (на території), включеній до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ або організаційно-правова форма якого включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 - 1 ПКУ, повинен збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду відповідно до пп. 140.5.5 - 1 ПКУ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Джерело: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Неподання декларацій ФОП за 2014–2025 роки: алгоритм дій у 2026 році за ПКУ (аудіоверсія)
    ФОП на загальній системі оподаткування не подавав декларації про майновий стан і доходи за 2014–2025 роки. Як у 2026 році визначити обов’язок подання декларацій за ці періоди, подати пропущену звітність і врегулювати податкові зобов’язання? Які строки давності та штрафні санкції слід врахувати?
    29.10.2026170
  • Коли бухгалтер набуває статусу СПФМ та як уникнути обов'язків фінмоніторингу (аудіоверсія)
    Надаю послуги бухобліку як ФОП (КВЕД 69.20). Нещодавно отримав лист від Мінфіну з вимогою зареєструватися в Держфінмоніторингу як суб'єкт первинного фінансового моніторингу. Чи зобов'язаний я автоматично ставати на облік лише через наявність такого КВЕД, якщо фактично лише обробляю первинку клієнтів і формую звіти? Як сформулювати договір, щоб не потрапити під обов'язки фінмоніторингу?
    26.10.202697
  • Зменшення податкових збитків на 300 тис. грн у 2026 році за результатами перевірки ДПС — додаток РІ (аудіоверсія)
    Підприємство з 2023 року декларує збитки з податку на прибуток. За результатами перевірки ДПС у 2025 році за період 2021–2023 років донараховано дохід за 2023 рік у сумі 300 тис. грн за операціями, що підпадають під 30% коригування відповідно до правил ТЦУ. Підприємство погоджується з донарахуванням. Як відобразити його в декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2026 року, якщо податок до сплати не виникає, а зменшується лише від’ємне значення? Чи застосовується рядок 3.1.7 додатка РІ?
    26.10.2026392
  • Дивіденди від платника єдиного податку у 2026 році: метод участі в капіталі (аудіоверсія)
    Інвестор - платник податку на прибуток, частка у дочірньому підприємстві — 100%. Дочірнє підприємство є платником єдиного податку IV групи. Інвестор ретроспективно переходить з обліку інвестиції за собівартістю на метод участі в капіталі. За методом участі дивіденди відображаються Дт 373 Кт 14 без визнання бухгалтерського доходу. Чи підлягають такі дивіденди оподаткуванню податком на прибуток та які податкові ризики зміни методу обліку?
    21.10.202651
  • Зіставна компанія у ТЦУ у 2026 році: пов’язаність через директора та ризики (аудіоверсія)
    Для цілей трансфертного ціноутворення у 2026 році оцінюється можливість використання для ТОВ 1 зіставної компанії – ТОВ 2. Види діяльності ТОВ 1 та ТОВ 2 збігаються, а директор ТОВ 1 одночасно пов’язаний із ТОВ 2. Чи впливає така пов’язаність на критерії незалежності та допустимість використання ТОВ 2 як зіставної компанії відповідно до ст. 39 ПКУ?
    20.10.202673