Дивіденди: перехід платника з податку на прибуток на ЄП 2%

Оскільки з питання чітко не зрозуміло, хто є нерезидент – фізична чи юридична особа, розглянемо два варіанти.

Виплата дивідендів фізичній особі

Виплата дивідендів фізичній особі, як резиденту так і нерезиденту юридичними особами - платниками єдиного податку 2% оподатковується в розмірі 9% згідно з пп. 167.5.4 ПКУ. Ставка ПДФО 9 % для фізосіб - нерезидентів застовується, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб.

Нараховані на користь фізосіб-резидентів (нерезидентів), включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку. Тому такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5%.

Нараховані дивіденди та утримані з них податки потрібно відобразити в Додатку 4ДФ Об’єднаної звітності за ознакою доходу «109».

Виплата дивідендів юрособі – нерезиденту

Виплата дивідендів юридичними особами - платниками єдиного податку 2% юрособі-нерезиденту не оподатковується. 

Проте, може виникати необхідність сплатити авансовий внесок, якщо виплата дивідендів на користь засновника юрособи-нерезидента буде проведена після повернення ТОВ на загальну систему оподаткування.  

Тоді з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України у вигляді дивідендів, крім нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток, потрібно утримати податок у розмірі 15% (пп. 141.4.1 ПКУ). 

При цьому, ставку податку можна зменшити, якщо з країною нерезидента Україною підписано договір про уникнення подвійного оподаткування. Застосування правил міжнародних договорів відповідно до пп. 103.1 ПКУ дає змогу повністю або частково зменшити ставку податку або повернути різницю між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України. Податок утримується з такої суми і сплачується до бюджету під час такої виплати. Підставою буде довідка на паперовому носії, яка належним чином легалізована та перекладена відповідно до законодавства України.

При виплаті дивідендів юрособі-нерезиденту, потрібно пам'ятати, що сплачений авансовий внесок, згідно з пп. 57.1-1.5 ПКУ, є невід'ємною частиною податку на прибуток.

Бухгалтерський облік

Облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку ведеться на рахунку 44. У бухобліку використання прибутку на виплату дивідендів відобразиться так:

• нарахування дивідендів — записом Дт 443 Кт 671;
• водночас наприкінці року робимо запис - Дт 441 Кт 443;
• утримання ПДФО (якщо засновником є фізособа, в т. ч. нерезидент) чи податку з доходів нерезидента (якщо засновником є юрособа-нерезидент) - Дт 671 Кт 641;
• утримання військового збору (якщо засновником є фізособа, в т. ч. нерезидент) - Дт 671 Кт 642;
• виплата дивідендів засновнику - Дт 671 Кт 311 (26, 28, якщо прийнято рішення про виплату майном. При виплаті дивідендів майном нараховуємо ПДВ: Дт 949 Кт 641/ПДВ).

Відмова нерезидента від дивідендів

Так, від дивідендів може відмовитися засновники і фізособа-нерезидент, і юрособа-нерезидент.

Тож, якщо засновник нерезидент прийняв рішення про виплату йому дивідендів грошовими коштами чи у натуральній формі, то можна провести їх реінвестицію, про що приймається відповідне рішення.

Якщо реінвестиція дивідендів проводитиметься після повернення ТОВ на загальну систему оподаткування.

У випадку реінвестиції нараховані дивіденди можуть в подальшому бути спрямовані на збільшення статутного капіталу підприємства. Тобто статутний капітал поповнюється за рахунок нарахованих, але не виплачених дивідендів.

При реінвестиції девідендів фізособами та юрособами нерезидентами, потрібно буде сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 15% згідно з пп. «к» пп. 141.4 ПКУ, тому що це вважатиметься виплатою інших доходів прирівняних до дивідендів. 

Також зазначимо, для того, щоб здійснити поповнення статутного капіталу дивідендами, спочатку потрібно провести їх нарахування (розпреділення між учасниками пропорційно його частки в статутному капіталі)  проводкою: Дт 443 Кт 671. 

Реінвестиція дивідендів обліковується як залік заборгованості підприємства перед засновниками і заборгованості засновників перед підприємством зі збільшення статутного капіталу та відображається проведенням: Дт 671 Кт 46. Після чого слід відобразити збільшення статутного капіталу на суму нарахованих дивідендів: Дт 46 Кт 401.

Крім того, не так давно податківці у листі від 03.04.2019 р. №1409/ІПК/26-15-12-03-11 зазначали, що дивіденди, які нараховуються згідно з пп. 165.1.18 ПКУ на користь фізособи у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юрособою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів, не є об’єктом оподаткування ПДФО.

Тобто, якщо зміни розміру частки статутного капіталу, яка належить засновнику фізособі-нерезиденту, після реінвестиції дивідендів не сталося, то оподатковуватися така реінвестиція ПДФО не буде. Інакше реінвестиція буде вважатися виплатою дивідендів з відповідним оподаткуванням ПДФО за ставкою 9%. Але оподаткування військовим збором за ставкою 1,5% реінвестованим дивідендам не уникнути згідно з пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Якщо реінвестиція дивідендів проводитиметься на ЄП 2%. 

У випадку відмови засновниками-нерезидентами від виплати їм дивідендів, юрособа на ЄП 2% може провести її як збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку. Оскільки при збільшенні статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку не відбувається безпосереднього нарахування дивідендів, то вважаємо, що задіювати субрахунок 671 не потрібно. Таку суму дивідендів прямо списують на збільшення статутного капіталу наступним проведенням: Дт 443 Кт 401. Наприкінці року сальдо субрахунку 443 закривають на рахунок зменшення нерозподіленого прибутку: Дт 441 Кт 443.

Або якщо, наприклад, було прийнято рішення про виплату дивідендів (Дт 443 Кт 671), а засновник відмовляється від них, то оскільки нараховані дивіденди є кредиторською заборгованістю, то згідно з п. 5 П(С)БО 11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню,  то  його  сума включається до складу доходу звітного періоду. Відмова від дивідендів (бажано письмова), вважаємо, і буде підставою для припинення зобов’язання з їх виплати, а від так, визнання доходу (Дт 671 Кт 717).