Розрахунки з засновником при ліквідації ТОВ – дивіденди?

Загальновстановлений порядок оподаткування

Відповідно до пп. 170.2.2 ПКУ до продажу інвестиційного активу прирівнюються в тому числі операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з-поміж засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права (пп. 170.2.2 ПКУ).

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу (пп. 170.2.2 ПКУ).

Відповідно до пп. 170.2.1 ПКУ облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Тобто, якщо засновнику фізособі внаслідок ліквідації ТОВ виплатили кошти, така фізособа самостійно повинна подати за наслідками року, в якому була виплата, декларацію, в якій відобразити як суму отриманих коштів (дохід), так і суму коштів чи вартість майна, внесених до статутного капіталу ТОВ під час його створення чи суму коштів, витрачених на придбання корпоративних прав ТОВ (витрати).

Якщо доходи перевищують витрати, маємо прибуток, з якого фізособа має сплатити ПДФО за ставкою 18% і ВЗ за ставкою 1,5%.

Поряд з цим юридична особа (ТОВ), яка повернула кошти, має показати таку виплату у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «112». Таким чином, юрособа податки не утримує.

Так само податкова консультувала постійно, наприклад, тут, тут.

Про необхідність зазначення виплати в додатку 4ДФ є така сама відповідь податкової на питання в підкатегорії 103.25 ЗІР: «Чи відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку сума доходу, отримана ФО-резидентом від здійснення операції з повернення коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених нею до статутного капіталу емітента корпоративних прав (ЮО)?».

Яка небезпека з’явилася з 01.01.2021 р.?

З цієї дати набули зміни до пп. 14.1.49 ПКУ. Згідно з внесеними змінами, для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:

• платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);
• виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Розглянемо спершу другу частину наведеної норми.

Тобто, якщо здійснюється якась виплата на користь учасника нерезидента, яка зменшує нерозподілений прибуток, така виплата прирівнюється до дивідендів.

Подібне читаємо і в консультації, наведеній у «Вісник. Офіційно про податки»: «Саме тому починаючи з 2021 року у разі повернення коштів на користь засновників-нерезидентів у зв’язку з ліквідацією компаній такі кошти можуть визнаватися дивідендами та оподатковуватися податком на репатріацію в Україні (за умови, що у зв’язку з таким поверненням зменшується нерозподілений прибуток).».

Суттєвий момент – в цій нормі йде мова тільки про виплати на користь засновників нерезидентів. Про засновників резидентів не згадується.

Стосовно першої частини.

В ній йде мова про господарську операцію розподілу нерозподіленого прибутку. А у зв’язку з ліквідацією юрособи здійснюється не розподіл прибутку, а повернення залишку майна засновнику(ам). А це зовсім різні ситуації.

Але попри такі нюанси, податкові на місцях почали консультувати, що якщо внаслідок ліквідації юрособи засновнику повертається майно в сумі, що перевищує статутний капітал, тобто, початковий внесок засновника, то сума перевищення фактично зменшує нерозподілений прибуток, а тому вона з точки зору оподаткування виступає дивідендами і оподатковується як дивіденди.

У всякому разі, якщо вже пристати на цю точку зору, то оподатковуватися як дивіденди повинна тільки частина виплати на користь засновника, яка здійснюється за рахунок нерозподіленого прибутку. А частина виплати в розмірі не вище розміру частки засновника в статутному капіталу, дивідендами не є і оподатковується в порядку операцій з інвестиційними активами.

Якщо виплати резидентам засновникам таки вважати дивідендами – які дивні податкові наслідки настануть?

Якщо припустити, що виплати засновнику резиденту залишку коштів внаслідок ліквідації юрособи є дивідендами, це призведе до незрозумілих податкових наслідків.

Адже, з однієї сторони, якщо юрособа утримає з таких дивідендів ПДФО і ВЗ, то повторно фізособа засновник не повинна за отриманими дивідендами подавати за наслідками року декларацію і самостійно додатково сплачувати ПДФО і ВЗ.

З іншої сторони, буде прямо порушено норми п. 170.2 ПКУ, який є спеціальною нормою з оподаткування інвестиційного прибутку.

Нехай навіть податкова вважатиме, що як дивіденди потрібно оподатковувати тільки ту частину виплат, яка перевищує розмір статутного капіталу, тобто, яка виплачується за рахунок нерозподіленого прибутку. Але в цьому разі інвестиційним доходом буде та частина, яка відповідає розміру частки в статутному капіталі. А оскільки ця частина буде рівною витратам на придбання корпоративного права, інвестиційного прибутку ніколи не виникатиме. Тобто, норма п. 170.2 ПКУ при виплатах на користь засновників при ліквідації юрособи, взагалі по суті не призведе до отримання інвестиційного прибутку.

З наведеного випливає, що таки при ліквідації юрособи, на наш погляд, виплати залишку коштів засновнику повинні оподатковуватися виключно на підставі норм п. 170.2 ПКУ, як операції з інвестиційними активами.

Але оскільки податкова може наполягати на іншому трактуванні наведених нами норм ПКУ, для уникнення непорозумінь з податковою може бути доцільним отримати з цього питання індивідуальну податкову консультацію.