Кому потрібно коригувати фінрезультат на різницю, визначену пп. 140.2 ПКУ?

Законами №466-IX та №1117-IX змінено правила «тонкої капіталізації» процентів у 2021 році, що передбачена пп. 140.2 ПКУ.

Однією з змін є уточнення, що коригуванню підлягатимуть не лише проценти, які увійшли до складу витрат поточного періоду, а й капіталізовані проценти після введення в експлуатацію кваліфікаційного активу. 

Інша зміна полягає в тому, що коригуванню підлягатимуть нараховані проценти за борговими зобов’язаннями, отриманими не тільки від пов’язаних осіб – нерезидентів, а за зобов’язаннями від всіх нерезидентів, якщо сума боргових зобов’язань перевищує власний капітал в 3,5 рази. 

До суми нарахованих процентів включаються суми капіталізованих процентів у вигляді частки амортизаційних відрахувань після введення необоротного активу в експлуатацію. Наприклад, якщо в загальній вартості необоротного активу частка процентів становить 20%, то відповідно 20% від амортизації будуть включатися до складу процентів з метою визначення податкових різниць.

Податкова різниця, яка збільшує фінансові результати, – це сума перевищення нарахованих (в тому числі частки капіталізованих) процентів на 30% суми, яка визначена по вищенаведеній формулі.

Пункт 140.3 ПКУ не зазнав жодних змін. Це означає, що в майбутніх звітних періодах платник податку матиме право на включення до витрат раніше виключених процентів. Так, проценти, які підлягали виключенню з витрат щорічно амортизуються на 5%. У разі, коли в наступних звітних періодах порівнюючи амортизовані проценти з 30% сумою обмеження, суми таких процентів будуть вищі, то платник податків матиме право збільшення фінансового результату (включення їх до витрат) на суму такого перевищення.

Проте все це стосується лише тих платників продатку на прибуток, які коригують фінрезультат.

Ті платники, які не коригують фінрезультат та застосовують річний звітний період щодо податку на прибуток, не здійснюють «тонку капіталізацію» процентів.