• Посилання скопійовано

Податки при продажу товару резидентом нерезиденту, якщо один засновник

Підприємство - резидент України (платник податку на прибуток, мікропідприємство) планує продавати товари польському підприємству (нерезиденту). У цих підприємств один засновник. Які особливості оподаткування для резидента при продажу товарів?

Жодних особливостей в цій ситуації немає. Операції оподатковуються в такому ж порядку, як і при продажу будь-яким іншим нерезидентам.

 

Щодо податку на прибуток

Якщо підприємство - резидент при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, постає питання застосування в першу чергу різниці за пп. 140.5.1 ПКУ: фінрезультат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ.

Однією з ознак контрольованості є здійснення господарських операцій з пов’язаними особами нерезидентами (див. пп. 39.2.1.1 ПКУ).

А до пов’язаних осіб відносять, наприклад, юридичних осіб, якщо одна і та ж фізособа володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 25% і більше.

Оскільки в ситуації, яку ми розглядаємо, одна особа повністю володіє корпоративними правами підприємств як резидента, так і нерезидента, такі підприємства є пов’язаними.

Але операції між цими підприємствами будуть контрольованими, якщо (див. пп. 39.2.1.7 ПКУ):

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Отже, якщо підприємство застосовує коригування на податкові різниці, і виконуються наведені вимоги щодо обсягу доходу, йому доведеться коригувати податкову різницю за пп. 140.5.1 ПКУ. Варто сказати, що якщо ці критерії виконуються (наприклад, річний дохід більше 150 млн грн), то підприємство обов’язково застосовує коригування на податкові різниці. Адже мінімальний вартісний поріг, коли різниці можна не застосовувати – 40 млн грн (див. пп. 134.1.1 ПКУ).

Але якщо підприємство не підпадає під дію коригування за пп. 140.5.1 ПКУ, йому слід перевірити дотримання критеріїв для застосування податкової різниці за пп. 140.5.5-1 ПКУ. Про застосування цієї різниці ми писали, наприклад, тут. Звісно, якщо підприємство - платник податку на прибуток не застосовує коригування на податкові різниці, ця різниця його не стосується.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Збитки, дивідендні аванси та МПЗ: порядок відображення у декларації з податку на прибуток
    Як у декларації з податку на прибуток відобразити сплачені авансові внески при виплаті дивідендів, якщо за звітний період отримано від'ємний об'єкт оподаткування (збиток)? Чи формують такі внески переплату в інтегрованій картці платника та чи можна ними зменшити позитивне значення мінімального податкового зобов'язання (МПЗ)?
    16.06.202519
  • Чи нараховувати дивіденди засновникові, який помер?
    Підприємство планує нарахувати дивіденди за 2025 рік, але один із засновників помер, а спадкоємці ще не переоформили спадщину. Як у такому випадку нараховувати дивіденди? Чи потрібно нараховувати дивіденди на померлого засновника? Як бути з податками? До того ж цьому засновнику не повністю виплатили дивіденди за 2024 рік (податки були сплачені у 2024 році). Як бути із невиплаченою частиною дивідендів за 2024 рік?
    13.06.202552
  • РК до ПН на аванс за ОЗ: зміна курсу євро та кількості
    Підприємство отримало аванс (45% вартості) за основний засіб з прив'язкою до курсу євро та зареєструвало податкову накладну із зазначенням кількості 0,45. На дату відвантаження ОЗ курс євро змінився. Як коректно скласти РК для зміни ціни та збільшення кількості до 1 одиниці ОЗ в ПН? Які встановлені терміни для реєстрації такого РК?
    10.06.202544
  • Оренда у засновника: облік витрат та податок на прибуток
    ТОВ орендує у свого засновника частину його приватного житлового приміщення для господарських потреб (розміщення бухгалтера). Чи має право ТОВ включати орендну плату до витрат, що формують фінрезультат до оподаткування? За яких умов такі витрати можуть бути не визнані контролюючим органом?
    09.06.20251 013
  • Призначення платежу при виплаті дивідендів фізособам
    Яке правильне призначення платежу потрібно вказувати при виплаті дивідендів фізичним особам – резидентам та нерезидентам України?
    09.06.2025432