Податки при продажу товару резидентом нерезиденту, якщо один засновник

Жодних особливостей в цій ситуації немає. Операції оподатковуються в такому ж порядку, як і при продажу будь-яким іншим нерезидентам.

Щодо податку на прибуток

Якщо підприємство - резидент при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, постає питання застосування в першу чергу різниці за пп. 140.5.1 ПКУ: фінрезультат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ.

Однією з ознак контрольованості є здійснення господарських операцій з пов’язаними особами нерезидентами (див. пп. 39.2.1.1 ПКУ).

А до пов’язаних осіб відносять, наприклад, юридичних осіб, якщо одна і та ж фізособа володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 25% і більше.

Оскільки в ситуації, яку ми розглядаємо, одна особа повністю володіє корпоративними правами підприємств як резидента, так і нерезидента, такі підприємства є пов’язаними.

Але операції між цими підприємствами будуть контрольованими, якщо (див. пп. 39.2.1.7 ПКУ):

• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
• обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Отже, якщо підприємство застосовує коригування на податкові різниці, і виконуються наведені вимоги щодо обсягу доходу, йому доведеться коригувати податкову різницю за пп. 140.5.1 ПКУ. Варто сказати, що якщо ці критерії виконуються (наприклад, річний дохід більше 150 млн грн), то підприємство обов’язково застосовує коригування на податкові різниці. Адже мінімальний вартісний поріг, коли різниці можна не застосовувати – 40 млн грн (див. пп. 134.1.1 ПКУ).

Але якщо підприємство не підпадає під дію коригування за пп. 140.5.1 ПКУ, йому слід перевірити дотримання критеріїв для застосування податкової різниці за пп. 140.5.5-1 ПКУ. Про застосування цієї різниці ми писали, наприклад, тут. Звісно, якщо підприємство - платник податку на прибуток не застосовує коригування на податкові різниці, ця різниця його не стосується.