• Посилання скопійовано

Платник податку на прибуток перевищив дохід 20 млн грн у 2019 році, проте його дохід за підсумками 2020 р. менше 40 млн грн: як оформити рішення про незастосування різниць?

У 2015 році наказом керівника підприємства на загальній системі прийнято рішення про незастосування коригувань фінрезультату до оподаткування на усі різниці. У 2019 р. отримано доходи більше 20 млн грн, коригування проводились. 2020 р. - доходи менше 40 млн грн. У декларації за 2020 р. в графі про наявність рішення про незастосування коригувань вказується наказ 2015 року. Чи потрібен новий наказ?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. 

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 ПКУ та пп. 140.5.16 ПКУ), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. 

Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з прибутку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Податківці в ресурсі ЗІР (підкатегорія 102.12) підкреслюють, що платник податку на прибуток, який за результатами податкового (звітного) 2019 року мав дохід, що перевищував 20 млн грн, подавав декларації за звітні періоди – І квартал, півріччя, три квартали 2020 року та здійснював коригування фінансового результату до оподаткування за ці періоди, у разі неперевищення за результатами року граничної межі обсягу доходів (40 млн грн) має право задекларувати в річній декларації за 2020 рік рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та, відповідно, не здійснювати коригування та не відображати податкові різниці у додатку РІ до декларації за результатами 2020 року (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 ПКУ та пп. 140.5.16  ПКУ).

 Уточнюючі декларації при цьому за І квартал, півріччя та три квартали подавати не потрібно.

На підставі пп. 46.4 ПКУ, платник  може подати разом з такою декларацією доповнення до неї, складене за довільною формою з поясненням мотивів подання.

Як зазначено у запитанні, платник в 2015 році задекларував своє рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці. Як було зазначено вище, таке рішення може прийматися тільки один раз протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується  критерій щодо розміру доходу.

За підсумками 2019 року платником  було перевищено граничний обсяг доходу (в старій редакції ПКУ - 20 млн грн). Отже, з наступного 2020 року він позбавляється права не коригувати фінрезультат, а зобов'язаний це робити. Відповідно рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці припиняє дію, а безперервна сукупність років, в кожному з яких виконується  критерій щодо розміру доходу, переривається.

Як зазначено вище, податківці у зв’язку зі збільшенням граничного обсягу доходу до 40 млн грн погоджуються з тим, що платник податку на прибуток має право задекларувати в річній декларації за 2020 рік рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та, відповідно, не здійснювати коригування. 

Проте це має бути нове рішення для нової  безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується  критерій щодо розміру доходу (40 млн грн). Відповідно воно має бути оформлено новим наказом (розпорядженням). Номер та дату розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення, потрібно зазначити в річній декларації з прибутку за 2020 рік. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Курсові різниці при міжбанківських переказах валюти у резидентів Дія Сіті (аудіоверсія)
    Чи виникають курсові різниці при перерахуванні іноземної валюти між власними рахунками ТОВ - резидента Дія Сіті, який є платником податку на прибуток на особливих умовах (податку на виведений капітал, якщо зарахування коштів в іншому банку відбувається в один день або з розбіжністю у 2–3 дні? Чи включаються такі курсові різниці до об'єкта оподаткування або доходу резидента Дія Сіті?
    11.06.202618
  • Оподаткування гранту на обладнання: податок на прибуток та ПДВ (аудіоверсія)
    Наше підприємство (платник податку на прибуток на загальних підставах та ПДВ) отримало від міжнародного благодійного фонду цільовий грант на придбання виробничого обладнання. Чи виникають у нас податкові різниці з податку на прибуток? Чи оподатковується ПДВ саме надходження цих грошей на рахунок та чи маємо ми право на податковий кредит під час купівлі обладнання за рахунок цього гранту?
    09.06.202631
  • МПЗ у 2025 році для платника ЄП 4 групи: чи зменшують його ПДФО і ВЗ з дивідендів? (аудіоверсія)
    Юрособа — платник єдиного податку 4-ї групи у 2024 році виплатила учаснику-фізичній особі дивіденди за рахунок нерозподіленого прибутку минулих років та сплатила з них ПДФО і військовий збір. Чи можна ці суми врахувати для зменшення мінімального податкового зобов’язання за 2024 рік у декларації платника єдиного податку 4-ї групи на 2025 рік, і чи залежить це від трудових відносин з отримувачем дивідендів?
    08.06.202624
  • Податок на прибуток більший за ПДВ у 2026 році: аналіз причин і підготовка відповіді ДПС (аудіоверсія)
    Підприємство отримало запит ГУ ДПС щодо причин перевищення у 2025 році сум податку на прибуток над сумами ПДВ. У І кварталі 2025 року реалізовано техніку, за яку передоплату отримано у IV кварталі 2024 року, тому ПДВ виникло за першою подією раніше, ніж дохід. Підприємство також імпортує сільськогосподарську техніку та запчастини. На які аспекти фінансово-господарського аналізу слід додатково зважати при підготовці відповіді?
    05.06.202653
  • Дивіденди учасникам ТОВ у 2026 році: строки виплати, податки та обмеження (аудіоверсія)
    Учасники ТОВ - фізичні особи прийняли рішення про виплату дивідендів. Необхідно визначити, чи існують обмеження щодо суми та строків їх виплати, який порядок нарахування і сплати ПДФО та військового збору, а також чи можна нарахувати дивіденди зараз, а виплачувати їх частинами протягом 5 років. Окремо потребує уточнення момент сплати податків у такій ситуації
    05.06.2026859