ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Платник податку на прибуток перевищив дохід 20 млн грн у 2019 році, проте його дохід за підсумками 2020 р. менше 40 млн грн: як оформити рішення про незастосування різниць?

У 2015 році наказом керівника підприємства на загальній системі прийнято рішення про незастосування коригувань фінрезультату до оподаткування на усі різниці. У 2019 р. отримано доходи більше 20 млн грн, коригування проводились. 2020 р. - доходи менше 40 млн грн. У декларації за 2020 р. в графі про наявність рішення про незастосування коригувань вказується наказ 2015 року. Чи потрібен новий наказ?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. 

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 ПКУ та пп. 140.5.16 ПКУ), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. 

Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з прибутку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Податківці в ресурсі ЗІР (підкатегорія 102.12) підкреслюють, що платник податку на прибуток, який за результатами податкового (звітного) 2019 року мав дохід, що перевищував 20 млн грн, подавав декларації за звітні періоди – І квартал, півріччя, три квартали 2020 року та здійснював коригування фінансового результату до оподаткування за ці періоди, у разі неперевищення за результатами року граничної межі обсягу доходів (40 млн грн) має право задекларувати в річній декларації за 2020 рік рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та, відповідно, не здійснювати коригування та не відображати податкові різниці у додатку РІ до декларації за результатами 2020 року (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 ПКУ та пп. 140.5.16  ПКУ).

 Уточнюючі декларації при цьому за І квартал, півріччя та три квартали подавати не потрібно.

На підставі пп. 46.4 ПКУ, платник  може подати разом з такою декларацією доповнення до неї, складене за довільною формою з поясненням мотивів подання.

Як зазначено у запитанні, платник в 2015 році задекларував своє рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці. Як було зазначено вище, таке рішення може прийматися тільки один раз протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується  критерій щодо розміру доходу.

За підсумками 2019 року платником  було перевищено граничний обсяг доходу (в старій редакції ПКУ - 20 млн грн). Отже, з наступного 2020 року він позбавляється права не коригувати фінрезультат, а зобов'язаний це робити. Відповідно рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці припиняє дію, а безперервна сукупність років, в кожному з яких виконується  критерій щодо розміру доходу, переривається.

Як зазначено вище, податківці у зв’язку зі збільшенням граничного обсягу доходу до 40 млн грн погоджуються з тим, що платник податку на прибуток має право задекларувати в річній декларації за 2020 рік рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та, відповідно, не здійснювати коригування. 

Проте це має бути нове рішення для нової  безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується  критерій щодо розміру доходу (40 млн грн). Відповідно воно має бути оформлено новим наказом (розпорядженням). Номер та дату розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення, потрібно зазначити в річній декларації з прибутку за 2020 рік. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Неподання декларацій ФОП за 2014–2025 роки: алгоритм дій у 2026 році за ПКУ (аудіоверсія)
    ФОП на загальній системі оподаткування не подавав декларації про майновий стан і доходи за 2014–2025 роки. Як у 2026 році визначити обов’язок подання декларацій за ці періоди, подати пропущену звітність і врегулювати податкові зобов’язання? Які строки давності та штрафні санкції слід врахувати?
    29.10.2026170
  • Коли бухгалтер набуває статусу СПФМ та як уникнути обов'язків фінмоніторингу (аудіоверсія)
    Надаю послуги бухобліку як ФОП (КВЕД 69.20). Нещодавно отримав лист від Мінфіну з вимогою зареєструватися в Держфінмоніторингу як суб'єкт первинного фінансового моніторингу. Чи зобов'язаний я автоматично ставати на облік лише через наявність такого КВЕД, якщо фактично лише обробляю первинку клієнтів і формую звіти? Як сформулювати договір, щоб не потрапити під обов'язки фінмоніторингу?
    26.10.202697
  • Зменшення податкових збитків на 300 тис. грн у 2026 році за результатами перевірки ДПС — додаток РІ (аудіоверсія)
    Підприємство з 2023 року декларує збитки з податку на прибуток. За результатами перевірки ДПС у 2025 році за період 2021–2023 років донараховано дохід за 2023 рік у сумі 300 тис. грн за операціями, що підпадають під 30% коригування відповідно до правил ТЦУ. Підприємство погоджується з донарахуванням. Як відобразити його в декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2026 року, якщо податок до сплати не виникає, а зменшується лише від’ємне значення? Чи застосовується рядок 3.1.7 додатка РІ?
    26.10.2026392
  • Дивіденди від платника єдиного податку у 2026 році: метод участі в капіталі (аудіоверсія)
    Інвестор - платник податку на прибуток, частка у дочірньому підприємстві — 100%. Дочірнє підприємство є платником єдиного податку IV групи. Інвестор ретроспективно переходить з обліку інвестиції за собівартістю на метод участі в капіталі. За методом участі дивіденди відображаються Дт 373 Кт 14 без визнання бухгалтерського доходу. Чи підлягають такі дивіденди оподаткуванню податком на прибуток та які податкові ризики зміни методу обліку?
    21.10.202651
  • Зіставна компанія у ТЦУ у 2026 році: пов’язаність через директора та ризики (аудіоверсія)
    Для цілей трансфертного ціноутворення у 2026 році оцінюється можливість використання для ТОВ 1 зіставної компанії – ТОВ 2. Види діяльності ТОВ 1 та ТОВ 2 збігаються, а директор ТОВ 1 одночасно пов’язаний із ТОВ 2. Чи впливає така пов’язаність на критерії незалежності та допустимість використання ТОВ 2 як зіставної компанії відповідно до ст. 39 ПКУ?
    20.10.202673