Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Підпунктом 138.10.3 п. 138.10 ст. 138. передбачено, що витрати на збут, включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.
Невдале формулювання зазначеного пункту (написання терміну «маркетинг» у дужках) наштовхує на міркування, що до складу витрат включаються тільки витрати на дослідження ринку як складова маркетингу, хоча визначення «маркетингу», наведене в пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є набагато ширшим поняттям.
А саме маркетингові послуги (маркетинг) — послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
Виходячи з аналізу зазначених норм, я схильна вважати, що до складу витрат відносяться будь-які маркетингові послуги, а не лише витрати на дослідження ринку.
В цей же час в Єдиній базі податкових знань розміщена консультація наступного змісту: «Якщо маркетингові дослідження, рекламні та передпродажні акції оплачуються та проводяться за ініціативи виробника продукції, а реалізуються безпосередньому споживачу через мережу торгівельних організацій, то зазначені витрати не враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування виробника, оскільки стосуються господарської діяльності відповідних торгівельних організацій». Що свідчить про можливість невизнання податковими органами витрат на маркетинг, у випадку якщо товар реалізується через роздрібну мережу. Однак, знову ж таки зазначаю — законодавчих підстав невизнавати такі витрати на маркетинг немає.
З метою уникнення ризиків, рекомендую отримати із зазначеного питання індивідуальну податкову консультацію, яку у випадку незгоди, Ви зможете оскаржити у судовому порядку.
Галина Шулак
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
