Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Бухгалтерський облік
Відповідно до п. 4 П(С)БО 7, одна з ознак ОЗ – строк корисного використання більше року.
Очевидно, що пральна машина використовується більше року. А тому відноситься до складу ОЗ з віднесенням вартості до витрат через амортизацію.
Але в п. 5.2 П(С)БО 7 зазначено, що підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА). Таку вартісну ознаку підприємство повинне визначати власною обліковою політикою (див., наприклад, пп. 2.1 Методрекомендацій №635).
Таким чином, встановивши ознаку МНМА, підприємство зможе обліковувати придбані об’єкти ОЗ не як ОЗ, а як МНМА, за умови, що такі об’єкти не перевищують встановленої ознаки.
У податковому обліку така ознака визначається на рівні 20 000 грн (див. пп. 14.1.138 ПКУ). Тому на практиці більшість підприємств встановлюють таку ознаку і в бухгалтерському обліку. Хоча такого обов’язку чинне законодавство не встановлює. В бухгалтерському обліку підприємство може встановити вартісну ознаку МНМА в тому розмірі, який вважає для себе доречним.
Отже, якщо підприємство - платник ПДВ встановило для себе вартісну ознаку МНМА - 20 000 грн, придбана пральна машина вартістю без ПДВ - 18 333,33 грн буде відноситися до складу МНМА, а не ОЗ. А сума ПДВ - 3 666,67 грн підприємство - платник ПДВ має право включити до складу податкового кредиту.
Один нюанс: якщо пральна машина буде використовуватися, наприклад, у негосподарській діяльності, підприємство повинне буде нарахувати компенсуюче ПДВ за пп. 198.5 ПКУ. Вартість такого компенсуючого ПДВ збільшить первісну вартість пральної машини, яка в такому разі складатиме 22 000 грн. Це перевищить вартісну ознаку МНМА, отже, пральну машину доведеться обліковувати у складі ОЗ, а не МНМА.
Якщо таки машину облікують у складі МНМА, це дасть право підприємству застосувати один з методів амортизації, наведений в пп. 27 П(С)БО 7:
- амортизація нараховується у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50% його вартості, та наступні 50% вартості у місяці списання об’єкта з балансу, або
- амортизація нараховується у першому місяці використання об’єкта в розмірі 100% його вартості.
Отже, обравши другий метод амортизації, підприємство фактично через нарахування стовідсоткової амортизації віднесе всю вартість придбаної пральної машини на витрати:
- Дт 112 Кт 153 - 18 333,33 грн (зарахована машина на баланс);
- Дт 91, 92 тощо Кт 132 – 18 333,33 грн (нарахована амортизація машини).
Податок на прибуток
Об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінрезультат до оподаткування, визначений за даними фінзвітності, відкоригований (зменшений чи збільшений) на податкові різниці (див. пп. 134.1.1 ПКУ). Причому, якщо підприємство не застосовує коригування на податкові різниці, то об’єктом оподаткування буде тільки фінрезультат до оподаткування. Щоправда, в цьому останньому разі таки буде коригування на різницю – на збитки минулих періодів. Але в контексті ситуації, яку ми розглядаємо, нас цікавить «амортизаційна» різниця, встановлена ст. 138 ПКУ. Тобто, підприємство, яке не застосовує коригування на податкові різниці, не буде коригувати фінрезультат до оподаткування на цю «амортизаційну» різницю.
Таким чином, якщо в бухгалтерському обліку підприємство нарахувало амортизацію МНМА (машини) у розмірі 100% вартості, на всю таку вартість фінрезультат до оподаткування зменшився, а отже, зменшився і об’єкт оподаткування податком на прибуток. Але навіть, якщо підприємство і застосовуватиме коригування на податкові різниці, включаючи «амортизаційну» різницю за ст. 138 ПКУ, то така різниця не застосовується до амортизації МНМА (за умови, що вартісна ознака в бухгалтерському обліку встановлена на рівні не вище 20 000 грн).
Про податкові різниці щодо МНМА читаємо відповідь податкової на питання в підкатегорії 102.05, ЗІР: «Чи виникають різниці при нарахуванні амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів та як заповнюються рядки 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ та додаток АМ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств?».
Коротка відповідь податкової така:
Оскільки МНМА не належать до ОЗ, то різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 ПКУ, за такими активами не виникають.
Відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на підставі пп. 138.1, 138.2 ПКУ, здійснюється у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств:
- у рядку 1.1.1 додатка РІ до Декларації відображається сума нарахованої амортизації необоротних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
- у рядку 1.2.1 АМ додатка РІ до Декларації відображається сума розрахованої амортизації необоротних активів відповідно до пп. 138.3 ПКУ.
Таким чином, у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів без врахування амортизації МНМА.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
