Коригування фінрезультату до оподаткування на різниці за пп. 140.5.6 та 140.5.7 ПКУ

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:

• на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам (пп. 140.5.7 ПКУ);
• на суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4% чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення"), а для банків - в обсязі, що перевищує 4% доходу від операційної діяльності (за вирахуванням ПДВ) за рік, що передує звітному. Ці вимоги не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки", відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту (пп. 140.5.6 ПКУ).

При цьому, податківці у своїх роз’ясненнях (наприклад, тут) наголошують, якщо роялті нараховуються на користь нерезидента, то коригування фінансового результату здійснюється з урахуванням вимог пп. 140.5.6 та пп. 2 - 4 пп. 140.5.7 ПКУ.

Тобто обидві норми діють паралельно і якщо платником податків доведено, що отримувач роялті є бенефіціарним їх отримувачем, то платник податку коригує фінрезультат до оподаткування лише на різницю, встановлену пп. 140.5.6 ПКУ. Своєю чергою, збільшувати фінрезультат до оподаткування на різницю, передбачену пп. 140.5.7 ПКУ не потрібно.