Як сплачують податки представництва іноземних компаній в Україні?

Законом №466 внесено зміни щодо реєстрації та оподаткування діяльності постійних представництв нерезидентів.  Докладно ми про це писали тут.

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 133.2.2 ПКУ платником податку на прибуток є нерезидент, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво.

Відповідно до п. 133.3 ПКУ постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику – на даний час це Порядок № 1588. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податку на прибуток підприємств, що зі змінами, внесеними Законом № 466, починаючи з 23.05.2020 р., пп.  141.4.7 ПКУ передбачає єдиний порядок оподаткування податком на прибуток, відповідно до якого постійне представництво оподатковується в загальному порядку та визначає обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до положень ст. 39 ПКУ. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу "витягнутої руки". Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.

Враховуючи вищевикладене, постійним представництвам нерезидента рекомендовано подавати, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897, та не застосовувати форму розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 р. № 544.

Відповідні роз’яснення надано листом ДПС від 04.06.2020 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07.

Виплата доходу материнській компанії – нерезиденту

В ІПК від 11.10.2019 р. № 739/6/99-00-07-02-02-15/ІПК при розгляді звернення щодо оподаткування доходів нерезидента — головної компанії, отриманих від його постійного представництва від здійснення операцій з надання в оренду нерухомого майна, податковим органом зроблено такий висновок: при виплаті постійним представництвом нерезидента доходу (прибутку) на користь нерезидента податок, визначений за пп. 141.4.2 ПКУ, не справляється у разі якщо такий дохід (прибуток), який виплачує представництво нерезиденту, був оподаткований податком на прибуток при визначенні доходу (прибутку) з джерелом поход­ження з України від провадження нерезидентом господарської діяльності через своє постійне представництво в Україні за пп. 141.4.7 ПКУ.

Більш докладно про це див. тут.

Спрощена система оподаткування – єдиний податок

Платником єдиного податку постійне представництво нерезидента бути не може. Для того, щоб сплачувати єдиний податок з доходів, отриманих в Україні, слід зареєструвати окрему юрособу – резидента України. Найпопулярнішою формою юридичної особи є ТОВ. Держреєстрація юрособи в Україні здійснюється відповідно до Закону про держреєстрацію.

Відповідно до п. 291.3 ПКУ  юрособа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою ПКУ.

Проте у разі торгівлі підакцизними товарами застосування спрощеної системи оподаткування не має сенсу, адже єдинники не можуть здійснювати виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів – див. пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ. Але є виключення для столових вин – "єдинникам" дозволено виробництво, експорт, імпорт, продаж столових вин.