Виправлення: чи можна і як це зробити?
У ст. 123-1 ПКУ сказано, що при настанні певних подій щодо договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, чи договорів добровільного медичного страхування -– страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов'язаний збільшити фінрезультат до оподаткування звітного періоду на:
- суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим пп. 14.1.52-1 ПКУ.
Причому, вважаємо, що до нарахування цієї пені не діють загальні правила щодо її нарахування, тобто звільнення на 90 днів згідно із пп. 129.1.3 ПКУ. Адже у ст. 12-1 ПКУ мова йде про 120% облікової ставки НБУ, а у ст. 129 ПКУ – 100%. Тобто зовсім інший розрахунок пені за різними статтями ПКУ. Радимо із цього приводу отримати власну ІПК, адже податківці не надавали роз’яснень.
Суму попередньо сплачених платежів, внесків, премій за договорами, на які збільшується фінрезультат до оподаткування, вказується у рядку 4.1.8 Додатка РІ до декларації із податку на прибуток. А ось суми нарахованої пені - в окремому рядку 37 декларації з податку на прибуток.
При цьому, після внесення змін до декларації із податку на прибуток щодо запровадження окремого місця для зазначення суми пені, нарахованої відповідно до ст. 123-1 ПКУ, розуміємо, що податківці у податкових різницях бачать лише попередньо сплачені страхові платежі, тобто без пені. Тому й різні місця для зазначення податкової різниці та нарахованої пені.
Відповідно до роз’яснення податківців у підкатегорії 132.01, «ЗІР» на питання: «Чи застосовуються штрафні санкції та пеня при самостійному виправленні помилок у податковій звітності за результатами поданої уточнюючої звітності або у складі звітної/нової звітної декларації, якщо було допущено помилку в рядках "сума штрафу" (3 відсотки або 5 відсотків) та /або "пеня" та як здійснюється виправлення таких помилок?» відповідають, що ПКУ не передбачено можливості виправлення або скасування нарахованої штрафної санкції, оскільки платник самостійно обчислив таку суму штрафної санкції та нарахував відповідно до поданого уточнюючого розрахунку або у складі декларації з відповідного податку, отже, така сума штрафної санкції вважається узгодженою платником та, відповідно, штрафні санкції не застосовуються.
Втім, по-перше, це роз’яснення стосується ситуації із поданням УР із помилками у рядках «сума штрафу» та «пеня» (тобто мова про помилки у рядках 26-30 декларації з податку на прибуток), по-друге, якщо керуватися цим роз’ясненням, то не підлягає виправленню лише нарахований самоштраф (3%/5%), адже пеня не є штрафною санкцією відповідно до її визначення у пп. 14.1.265 ПКУ.
Таким чином, вважаємо, що виправити помилку із неправильного рахування суми пені у рядку 37 декларації із податку на прибуток можна.
Так, відповідно до пп. 50.1 ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Тобто мова йде про виявлення будь-яких помилок у поданій звітності.
Таким чином, якщо ст. 123-1 ПКУ в цілому не мала бути застосована, тобто не мало бути ні різниці у р.4.1.8 додатку РІ, ні пені у рядку 37 декларації, то слід подати УР, в якому показати правильні дані рядка 4.1.8 Додатку РІ (тобто без зазначення суми раніше визначеної різниці згідно із ст. 123-1 ПКУ), відповідно слід перерахувати й зменшити об’єкт оподаткування з податку на прибуток, а також нічого не вказувати у рядку 37 декларації (тобто залишити його порожнім).
Якщо ж підприємство взагалі не визнавало різниці за ст.123-1 ПКУ та не заповнювало рядка 4.1.8 Додатку РІ, втім помилково заповнило рядок 37 декларації, чи просто неправильно визначило суму пені у цьому рядку, то радимо також подати УР із правильними показниками, тобто в рядку 37 декларації нічого не вказувати (тобто залишити його порожнім).
Як повернути переплачену пеню?
Відповідно до роз’яснення податківців з підкатегорії 129.04, для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання й пені платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені в довільній формі із зазначенням напряму перерахування коштів:
- на поточний рахунок платника податків в установі банку;
- на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
- повернення в готівковій формі коштів за чеком, якщо у платника податків немає рахунка в банку.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити