Згідно з пп. 48.3 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
При цьому, податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пп. 46.4 ПКУ (пп. 48.7 ПКУ).
Однак пп. 49.15 ПКУ передбачається, що податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм пп. 48.3 і 48.4 ПКУ, абз. 1-3 п. 49.4 ПКУ та надання або надсилання контролюючим органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" для податкових декларацій, поданих у такий спосіб.
Своєю чергою, вважаємо, що говорити про відсутність додатку у податковій декларації, внаслідок чого вона не може бути визнана декларацією можна у тому випадку, якщо було заповнено рядок Декларації, який виводиться з її Додатку. У даному ж випадку, оскільки виплата дивідендів відбувається лише фізособам, то відповідно рядок 20 АВ не заповнюється і говорити, що декларація подана без відповідного додатку, внаслідок чого її не може бути визнано декларацією, не можна.
Крім того, неподання додатку АВ в даному випадку не призводить до заниження суми податкових зобов’язань, зокрема, суми авансового внеску, а тому штрафи не застосовуються. Однак, для уникнення питань від податківців в майбутньому радимо все ж таки подати уточнюючу декларацію з податку на прибуток, в якій відобразити всі ті ж показники декларації, однак додавши Додаток АВ, в якому зазначити суму виплачених дивідендів фізособам. Інші додатки при цьому не подаються, оскільки в них змін не відбувається.
Також є момент, пов’язаний з камеральною перевіркою податкової звітності.
Відповідно до пп. 75.1.1 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у СЕА ПДВ, даних ЄРПН та даних митних декларацій), а також даних ЄРАН та даних СЕА реалізації пального та спирту етилового.
Відповідно до ст. 76 ПКУ камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (див. пп. 86.2 ПКУ). Відповідно, якщо порушень не встановлено, акт не складається.
За умовами запитання акту камеральної перевірки платник не отримував, а отже, порушень за декларацією за 2019 рік не було зафіксовано. Враховуючи те, що йдеться про декларацію за 2019 рік, строк для проведення камеральної перевірки також вже закінчився, тож у податківців вже немає формальних підстав для невизнання такої декларації.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити