Як визначається розмір дивідендів?
Згідно з п. 4 П(С)БО 15, дивіденди – це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.
Оскільки дивіденди – це частина чистого прибутку певного звітного року за даними бухобліку, то їх можна нараховувати в сумі, що не перевищує показник чистого прибутку за відповідний рік - тобто рядок 2350 форми №2 (або №2-м чи №2-мс) за період, за який нараховуються дивіденди. При цьому фінрезультат наступних звітних періодів не впливає на розрахунок розміру дивідендів за минулий період.
Господарські товариства не мають обов’язку щорічного нарахування дивідендів – це відбувається за бажанням засновників. Таким чином, заборони на виплату дивідендів за минулі періоди не встановлено.
Отже, засновники товариства приймають рішення про виплату дивідендів за певний період, в якому підприємством було отримано прибуток. При цьому, засновники самостійно вирішують, який це буде період (до прикладу, можна розподілити дивіденди за 2017 рік, а за 2018 і 2019 рік залишити прибуток нерозподіленим для розподілу або використання в майбутньому).
Таким чином, розмір дивідендів визначається виходячи з розміру чистого прибутку за даними фінансової –звітності конкретного звітного періоду та відповідної частки кожного засновника.
При цьому, виплачувати дивіденди підприємство також може частинами. Але варто звернути увагу, що виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників (п. 4 ст. 26 Закону про ТОВ).
Таким чином, якщо підприємство планує виплачувати дивіденди у строк, що перевищує 6 місяців, про це необхідно зазначити у протоколі про виплату таких дивідендів.
ПДФО та ВЗ
Якщо підприємство є платником податку на прибуток, то сума нарахованих фізособі дивідендів оподатковується за ставкою 5% (пп. 167.5.2 ПКУ). Також з нарахованої суми дивідендів утримується військовий збір за ставкою 1,5% (пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Якщо підприємство сплачує ЄП, то ставка ПДФО при виплаті дивідендів фізособам встановлюється у розмірі 9% (пп. 167.5.4 ПКУ).
У кварталі нарахування та виплати дивідендів сама сума дивідендів та утримані з них ПДФО і військовий збір, підприємство-емітент відображає у податковому розрахунку за формою №1ДФ. Згідно з Порядком його заповнення, доходи фізосіб у вигляді дивідендів відображаються за ознакою доходу «109» .
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документу на перерахування цього податку до бюджету.
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (тобто до кінця місяця наступного за місяцем прийняття рішення про нарахування дивідендів).
Тобто, якщо дивіденди нараховано і не виплачено, податок з них все одно необхідно сплатити у місячний після нарахування термін.
Авансовий внесок з податку на прибуток
У пп. 57.1-1.3 ПКУ зазначено обставини, за яких платники податку на прибуток не сплачують авансовий внесок при виплаті дивідендів. Зокрема, до таких обставин належить виплата дивідендів фізособам.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити