Засновник відмовляється від частини дивідендів до виплати: що робити?

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається вищим органом управління підприємством. На підставі рішення (протоколу) загальних зборів керівник підприємства видає наказ про виплату дивідендів.

Виплата дивідендів ТОВ і ТДВ здійснюється у строк, що не перевищує 6 місяців із дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників (ч. 4 ст. 26 Закону №2275).

Оскільки зобов’язання з виплати дивідендів належать до грошових, за його порушення для підприємства настають наслідки, передбачені ст. 625 ЦКУ, — сплата боргу з урахуванням інфляції та 3% річних.

Засновники можуть прийняти рішення про виплату дивідендів грошовими коштами чи у натуральній формі, або ж про реінвестицію дивідендів.

У випадку реінвестиції нараховані дивіденди можуть в подальшому бути спрямовані на збільшення статутного капіталу підприємства. Тобто статутний капітал поповнюється за рахунок нарахованих, але не виплачених дивідендів. Самі учасники не отримують дивідендів, замість цього відбувається збільшення їх частки в товаристві. При цьому, якщо усі інвестори ухвалюють рішення про реінвестицію дивідендів, відсоткове співвідношення часток учасників у статутному капіталі залишається тим самим, а вартість їх збільшується у зв’язку зі збільшенням статутного капіталу. А ось, якщо хтось із інвесторів хоче отримати свої дивіденди — частки інвесторів зміняться.

З огляду на це вважаємо, якщо, наприклад, було прийнято рішення про виплату 500 тис. грн (Дт 443 Кт 671), то й ці кошти мають бути виплачені. Якщо засновник відмовляється від частини суми дивідендів, то оскільки нараховані дивіденди є кредиторською заборгованістю, то згідно з п. 5 П(С)БО 11 якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню,  то  його  сума включається до складу доходу звітного періоду. Відмова від дивідендів (письмова, бажано), вважаємо, є підставою для припинення зобов’язання з їх виплати, а від так, визнання доходу (Дт 671 Кт 717).

Для уникнення такої ситуації, радимо укласти додаток до протоколу загальних зборів, в якому визначити, що частина прибутку (яку засновник не бажає отримувати грошима) йде на реінвестицію. Це варто зробити (укладення додатку до протоколу) до закінчення 6 місяців із дня прийняття рішення про виплату дивідендів.

У бухгалтерському обліку реінвестиція дивідендів відображається шляхом заліку заборгованості підприємства перед засновниками (учасниками) і заборгованості власників (учасників) перед підприємством зі збільшення статутного капіталу. Це відображається проведенням Дт 671 Кт 46.

На бухоблікових доходах підприємства, яке виплачує дивіденди, реінвестиція цих дивідендів ніяк не позначається. Адже зростання капіталу відбувається за рахунок внесків учасників, які доходом ніколи не визнаються (п. 5 П(С)БО 15). Реінвестиція дивідендів не відображається на податково-прибуткових доходах емітента.

Детально про реінвестицію ми писали тут.