Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Довідка, яка підтверджує статус резидентства нерезидента
Довідка (або її нотаріально засвідченої копії) має підтверджувати, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Орган, який видає довідки, що підтверджують статус резидентсва (лист ДПСУ від 20.07.2012 р. №12968/6/12-0016):
- У Німеччині — це податкові інспекції федеральних земель;
- У Польщі — це регіональні податкові служби за місцем реєстрації резидента.
Довідка видається виключно за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни (пп. 103.5 ПКУ).
Що стосується легалізації довідки, то вона проводиться різними способами. Усе залежить від країни, чиїм резидентом є особа. Це може бути проставляння Апостиля на документі або консульська легалізація.
Крім цього є перелік країн, із якими Україна погодила взагалі не проводити легалізацію документів – тобто без Апостиля та без консульського завірення.
Так, довідки із Польщі та Німеччини приймаються без будь-якої легалізації (тобто без Апостиля та без консульського завірення) – див. лист ДПСУ від 20.07.2012 р. №12968/6/12-0016 та лист ДФСУ від 25.04.2017 р. №8882/6/99-99-15-02-02-16.
Втім, зауважимо, що у пп. 103.5 ПКУ зазначено, що довідка має бути перекладена відповідно до законодавства України.
Податок на репатріацію
Згідно з пп. «й» пп. 141.4.1 ПКУ не потрапляють під оподаткування податком на доходи нерезидента доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, передані, виконані, надані резиденту від такого нерезидента (постійного представництва). Тому «класичний» імпорт послуг не потрапляє під оподаткування податком на доходи нерезидентів (ІПК ДФС від 12.07.2017 р. №1137/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, лист ДФС від 31.03.2017 р. №6610/6/99-99-15-02-02-15).
Відповідно до умов запитання, нерезидент продає товар резиденту, тобто отримує прибуток від комерційної діяльності (ст. 7 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Польщею, ст. 7 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Німеччиною), тобто отримані нерезидентом кошти за продані товари є його виручкою. А отже, вважаємо, що резидент при виплаті доходів нерезиденту (як Польщі, так і Німеччини) у вигляді виручки за отримані товари не має утримувати податок на репатріацію.
На замітку!
Згідно з п. 1 ст. 7 Конвенції із Польщею та п. 1 ст. 1 Конвенції із Німеччиною прибуток підприємства договірної держави оподатковується тільки у цій державі, якщо тільки підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій договірній державі через розташоване в ній постійне представництво. Тобто, якщо у нерезидента не відкрито постійного представництво в Україні, то доходи від комерційної діяльності оподатковують в країні нерезидента.
До речі, незалежно від того, що резидент не має утримувати податок на репатріацію, податківці все-одно просять, аби резидент мав довідку від такого нерезидента (див. ІПК від 08.02.2019 р. №445/6/99-99-15-02-02-15/ІПК та тут).
Податок на прибуток
Для цілей сплати податку на прибуток довідка, що підтверджує статус резидентства нерезидента не має ніякого значення.
Відповідно до пп. 140.5.4 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму 30% вартості товарів, необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пп. 140.2 та пп. 140.5.6 ПКУ), придбаних у:
- неприбуткових організацій (крім випадків, коли вартість придбання у таких організацій сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року);
- нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до Переліку №1045, який передбачено пп. 39.2.1.2 ПКУ;
- нерезидентів, організаційно-правову форму яких включено до Переліку №480, який передбачено пп. «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ (зокрема, це ті нерезиденти, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок)).
Країни Польща та Німеччина, а саме організаційно-правова форма таких нерезидентів, згадуються у Переліку №480. Якщо нерезиденти із відповідних країн мають таку організаційно-правову форму, як зазначено у цьому Переліку, то слід на це зважати при застосуванні норми пп.140.5.4 ПКУ.
Детальніше про застосування норми пп.140.5.4 ПКУ ми писали тут.
Так, зокрема, ми роз’яснюємо, що вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, тобто вимога про збільшення об'єкта до оподаткування на 30% від суми придбаних товарів, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки". Такі уточнення передбачені останніми абзацами пп.140.5.4 ПКУ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись