Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Згідно з ч. 5 ст. 9 Закону про бухоблік господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, у якому вони були здійснені. При цьому, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Своєю чергою, Мінфін у листі від 22.04.2016 р. №31-11410-06-5/11705 роз’яснював, що витрати, щодо яких на момент складання фінансової звітності не отримано первинних документів від контрагентів, визнаються в періоді отримання доходу, для отримання якого вони здійснені, або їх фактичного понесення, якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходом. При цьому достатнім до моменту отримання первинних документів від контрагента є застосування первинних документів, створених підприємством самостійно у довільній формі з дотриманням вимог Закону щодо обов'язкових реквізитів первинного документу.
При отриманні первинних документів після складання та затвердження фінансової звітності фактична сума витрат, зазначена у таких документах, може відрізнятися від розрахункової суми, попередньо визнаної у періоді їх виникнення. Зазначені розбіжності не є підставою для коригування попередньо визнаної суми витрат, крім випадку, якщо така різниця є помилкою та суттєво впливає на фінансову звітність попередніх звітних періодів.
Тобто відображення оприбуткування товару у червні, який фактично було отримано у березні (фактична дата здійснення операції), є недопустимим.
Щодо наслідків, то безпосередньо штрафів за таке неправильне відображення не встановлено, однак у податківців під час перевірки може виникнути ряд питань, зокрема, щодо правомірності віднесення собівартості на витрати підприємства та реальності такої операції.
Так, документи на відвантаження товару повинні супроводжувати безпосередньо саме постачання такого товару. Відповідно оприбуткування товару здійснюється з одночасним підписанням документів на приймання-передачу такого товару (видаткову накладу) і переходу права власності на нього від постачальника до покупця.
Окрім цього податківці можуть вважати таку операцію нереальною, оскільки її відображення в обліку не відповідає первинним документам, а отже, підприємство втратить право на віднесення вартості таких товарів до собівартості при їх реалізації.
Тому оприбуткування товару повинно бути відображено саме в березні. Оскільки така помилка була здійснена в поточному році, то виправляється вона лише внесенням запису за такою операцією у відповідному періоді, в якому було допущено таку помилку. При цьому, оскільки товар, що не було оприбутковано, не було продано (використано), відповідно виправлення такої помилки призведе лише до змін у фінансовій звітності, зокрема, збільшення вартості запасів на складі і зменшення заборгованості постачальника.
Щодо виправлення помилки у звітності, то податківці у «ЗІР» (підкатегорія 102.23.02) зазначали, що якщо показники уточнюючої фінансової звітності не вплинули на показники Декларації з податку на прибуток, то платник податку подає уточнюючу фінансову звітність за відповідний звітний період у такому ж порядку, як і фінансову звітність, що уточнюється, без подання уточнюючої Декларації (а в даному випадку виправлення такої помилки на показники декларації з податку на прибуток не вплинули).
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
