При перевищенні доходу 20 млн грн підприємство звітує з прибутку щокварталу з наступного року

Як відомо, відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінрезультату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінрезультату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такі сукупності коригування фінрезультату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінрезультату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн грн, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінрезультату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

За загальним правилом, встановленим у п. 137.4 ПКУ, податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Річний податковий (звітний) період встановлюється для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати, за попередній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн (абз. "в" п. 137.5 ПКУ).

Отже, оскільки перевищення доходу 20 млн грн відбулося протягом поточного року, то платник має подати річну декларацію з податку на прибуток, але із застосуванням податкових різниць. Наступного року підприємство має звітуватися з податку на прибуток щоквартально із застосуванням коригувань на різниці, передбачені ПКУ. Також відповідно до п. 46.2 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінзвітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Що стосується критеріїв, то вимоги щодо цього питання визначені ст. 2 Закону про бухоблік. Тепер усі підприємства можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств. Підприємство має відповідати щонайменше двом критеріям з трьох (балансова вартість активів, чистий дохід від реалізації, середня кількість працівників) Тож для точного визначення необхідно мати третій показник підприємства – балансова вартість активів, а також розмір чистого доходу за 2018 рік. Врахувавши всі три показники можна визначити, до якої категорії належить підприємство. 

Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств. Отже, передбачено можливість автоматичного переходу з однієї категорії підприємств до іншої. Але такий перехід можливий протягом двох років – тобто, наприклад, якщо у одному році велике підприємство відповідає критеріям середнього, статус середнього підприємства воно отримає лише в наступному звітному році, і те у випадку, якщо відповідатиме критеріям середнього підприємства за показниками фінзвітності такого року.

Докладніше про це читайте тут>> 

Звітування за МСФЗ

Згідно із новою редакцією ч. 1 ст. 12-1 Закону про бухоблік фінзвітність  та  консолідовану  фінзвітність  за МСФЗ складатимуть:

• підприємства,  що становлять суспільний інтерес; 
• публічні акціонерні  товариства;
• суб'єкти  господарювання,  які здійснюють діяльність   у  видобувних  галузях;  
• підприємства,  які провадять   господарську   діяльність   за  видами,  перелік  яких визначається  КМУ.

Фінзвітність складається за НП(С)БО або МСФЗ або НП(С)БО в державному секторі відповідно до законодавства (п. 2 Порядку №419).

Фінансова звітність в обов’язковому порядку складається за МСФЗ такими особами:

• публічними акціонерними товариствами,
• підприємствами - емітентами цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію,
• банками, страховиками, кредитними спілками, 
• підприємствами, які провадять діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення. 
• підприємствами, які відповідно до Закону про бухоблік належать до великих підприємств,
•  підприємствами, які провадять господарську діяльність за такими видами:

- надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010);

- недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010);

- допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД ДК 009:2010).

Фінансова звітність, складена на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, подаватиметься до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР, з метою забезпечення доступу органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої підприємствами фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності. Першим звітним періодом, за який підприємства, що зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти, будуть подавати фінансову звітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, буде 2019 рік. Про проект таксономії фінансової звітності ми писали тут.  На даний момент цей проект ще не затверджений, тож чекатимемо подальших новин.

Всі інші підприємства недержавного сектору складають фінзвітність за нацстандартами бухобліку або (за бажанням) за МСФЗ.