• Посилання скопійовано

Часткове повернення товару: яку причину зазначити в розрахунку коригування до ПН?

Відпущено товар і здійснено оплату за нього, відбувається повернення (частково) товару. Яка причина зазначається у розрахунку коригування до податкової накладної при частковому поверненні товару? Наш покупець вимагає формулювання щодо повернення грошей, хоча першою подією було повернення товару, а потім ми повернули гроші. Як правильно?

За нормою п. 192.1 ПКУ, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника і покупця підлягають відповідному коригуванню, якщо здійснюється будь-яка зміна суми компенсації товарів/послуг, у разі якщо:

1) після постачання товарів/послуг здійснюється перегляд цін;

2) здійснюється повернення товарів особі, яка їх надала1;

3) повертається постачальником сума попередньої оплати товарів/послуг.

1 У тому числі, на нашу думку, у разі повернення товару від посередника замовнику за посередницькими договорами, оскільки буде оформлено накладну на повернення. Нагадаємо: за такими договорами передача товару посереднику належить до постачання, з відповідним оподаткуванням (п. 189.4 ПКУ).

 
 

Це підстави, за якими виникає право для перерахунку ПДВ. За аналогією до визначення дати виникнення податкових зобов'язань продавця визначається і дата коригування (винятком є випадок, якщо покупець товару — неплатник ПДВ, див. абз. 2 п. 192.2 ПКУ). Тобто правило першої події діє й у випадку визначення дати виписки РК, якщо покупець є платником ПДВ.

За умовами запитання (якщо припустити, що сторони були і є платниками ПДВ) після постачання товарів відбувається повернення таких товарів особі, яка їх надала, а вже потім продавець повернув кошти.

За нормами п. 192.1 ПКУ здійснюється перерахунок — коригування ПЗ продавця та ПК покупця. А підставою для такого перерахунку є повернення товарів особі, яка їх надала. Отже, продавець на таку дату зобов'язаний виписати Розрахунок коригування (додаток 2 до податкової накладної), оригінал якого надається покупцю, копія залишається у продавця. Пам'ятайте: якщо Розрахунок коригування складається до податкової накладної, яка підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), такий Розрахунок надається покупцеві тільки після його реєстрації у ЄРПН (реєстрації в ЄРПН підлягають ПН, складені при здійсненні операцій з постачання імпортних та підакцизних товарів, або коли сума ПДВ становить понад 10 тис. грн).

Розрахунки коригування підлягають відображенню у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр) та декларації з ПДВ (з обов'язковим поданням додатка Д1).

Номер Розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера у Реєстрі. Наприклад, порядковий номер запису в Реєстрі становить 35 (графа 1 розділу I), відповідно Розрахунок коригування матиме номер 35. Пам'ятайте: реквізити заголовної частини Розрахунку коригування (шапка Розрахунку) вирівнюються по правій межі поля. У графі 2 «Причина коригування» продавець зазначає: «повернення товару».

Можливі випадки, коли постачання товарів, а згодом повернення, здійснюються в одному звітному періоді. Тоді на дату виникнення ПЗ виписується податкова накладна, на дату здійснення коригування — Розрахунок коригування.

Може статися й так, що Розрахунок постачальником виписано в одному звітному періоді, а покупець отримує документ вже у наступному. Постає запитання: в якому періоді коригувати суми ПДВ — за датою складання Розрахунку до податкової накладної чи за датою його отримання покупцем? ПКУ не містить вимоги, яка б зобов'язувала постачальника чекати повернення Розрахунку.

Але податківці у своїх усних консультаціях зазначають, що перерахунок ПДВ сторони повинні проводити в одному періоді на підставі п. 192.3 ПКУ. Це пояснюється тим, що в Розрахунку зазначаються дата, підпис і прізвище особи, яка склала такий розрахунок коригування, а також дата отримання Розрахунку та підпис покупця. Відповідно на дату підписання такого Розрахунку покупцем він підлягає одночасному відображенню в Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних та податкових деклараціях з ПДВ постачальника та отримувача. Про це свідчать показники Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, де у графі 4 розділу I продавця та у графі 5 розділу II покупця зазначається вид документа позначенням «РК». У разі здійснення записів у Реєстрі на підставі Розрахунку записи робляться з відповідним знаком (+ чи -) у графах 7 — 12 продавця та 8 — 16 покупця.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Кондзелка Марьяна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20245
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024480
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024248