У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (п. 184.6 ПКУ).
Пунктом 184.7 ПКУ визначено, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту, не були використані у оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Відповідно до пп. 14.1.71 ПКУ звичайною ціною є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, шо така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (п. 14.1.219 ПКУ).
Отже, платник податку, у якого на момент анулювання реєстрації особи як платника ПДВ обліковуються активи, суми податку за якими під час їх придбання були включені до складу податкового кредиту, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов'язання за такими активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування. Детальніше щодо порядку анулювання реєстрації особи як платника ПДВ читайте у листі ДФСУ від 25.10.2017 р. №2370/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.
Від себе зазначимо, що, на нашу думку, слід враховувати і ті ПЗ з ПДВ, які вже були визнані за такими активами до анулювання реєстрації. Якщо за ними вже були визнані ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ або за п. 199.1 ПКУ, у зв’язку із тим, що такі активи використовувалися або призначалися для використання в неоподаткованих операціях (повністю чи частково), то повторно визнавати ПЗ з ПДВ, на нашу думку, за п. 184.7 ПКУ, немає потреби. Адже податковий кредит, яким платник скористався за такими активами, вже був перекритий визнаним за ними ПЗ з ПДВ.
Втім, прямої норми ПКУ, яка б дозволяла не проводити таке повторне визнання ПЗ з ПДВ, на жаль, немає. Тож, щоб уникнути проблем при податковій перевірці, варто отримати індивідуальну податкову консультацію щодо цього питання – перед таким анулюванням реєстрації.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись