• Посилання скопійовано

Оподаткування виплати учасникам ТОВ їх частки у статутному капіталі

Юрособа (неплатник ПДВ) планує зменшити розмір статутного капіталу шляхом виплати засновникам їх частки у статутному капіталі. За попередньою домовленістю виплата частки здійснюватиметься майном, яке вносили засновники. Чи підлягає така операція оподаткуванню ПДВ? Які наслідки з ПДВ?

У рамках п. 2 ст. 148 ЦКУ у випадку виходу учасника ТОВ йому виплачується частина вартості майна, яка пропорційна частці учасника у статутному фонді. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі, наприклад, запасами або основними засобами. 

За загальним правилом пп. "а" п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ. А постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПКУ). До речі, основні засоби (в т.ч. нерухомість) для цілей оподаткування також підпадають під визначення  товару (пп. 14.1.244 ПКУ).

Робимо висновок, що операція з повернення засновнику внесків у вигляді майна, якщо він має намір вийти зі складу учасників товариства, є об'єктом оподаткування ПДВ. Така операція оподатковується на загальних підставах за основною ставкою 20%. Отже, у контексті запитання ми стверджуємо, що операція із зменшення товариством розміру статутного капіталу і виплати учасникам частки майна товариства у вигляді їх внесків є оподатковуваною операцією та включається у загальний обсяг оподатковуваних операцій, здійснення яких вимагатиме реєстрації платником ПДВ (пп.181.1 ПКУ).

За операцією передання активів засновнику потрібно скласти ПН на дату такої передачі. Якщо засновник – неплатник ПДВ (зокрема, фізособа), у графі "Отримувач (покупець)" слід було вказати  "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" - умовний ІПН "100000000000 (п. 12 Порядку №1307). Така ПН підлягає реєстрації в ЄРПН у загальному порядку (у строки, встановлені п. 201.10 ПКУ).

Щодо бази оподаткування, то тут слід відзначити таке. У рамках п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій із постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - зважаючи на звичайну ціну). А якщо мова йде про товари, то база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути нижчою ціни придбання таких товарів (по суті, тієї вартості, за якою здійснювався внесок). 

Зверніть увагу: такий обов’язок визнати податкове зобов’язання у юрособи-платника ПДВ виникає незалежно від того, чи виникало у неї право на податковий кредит при отриманні такого майна від учасників (засновників) у якості внеску до статутного капіталу, і незалежно від того, чи скористалася юрособа таким правом. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Кловська Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Продаж майнових прав на житло забудовником: що з ПДВ?
    ТОВ - платник ЄП планує будівництво житла із залученням коштів фізосіб через договори купівлі-продажу майнових прав. У зв'язку з очікуваним перевищенням ліміту доходу та переходом на загальну систему, виникає питання щодо обов'язкової реєстрації платником ПДВ та можливості застосування пільги зі звільнення від ПДВ для операцій з першого постачання житла
    18.08.202519
  • Дата та порядок складання РК при зміні ціни після передоплати
    Постачальник отримав 100% передоплату за товар, на яку склав ПН. Згодом, до відвантаження, сторони підписали додаткову угоду про збільшення ціни товару. Коли складати РК: на дату підписання додаткової угоди чи на дату відвантаження товару? Також ставиться під сумнів коректність оформлення такого коригування постачальником
    18.08.2025109
  • Чи звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання товарів підприємствам у разі, якщо кінцевим отримувачем товару є військова частина, підпорядкована Міністерству оборони?
    Підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ на всіх етапах постачання, якщо такі товари класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД і кінцевим їх отримувачем відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено суб’єкта, який зазначений у пп. 5 п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, зокрема, військову частину, підпорядковану Міністерству оборони
    15.08.202555
  • РК на повернення: покупець змінив статус на платника ПДВ
    Підприємство отримало 31.07.2025 р. оплату за товар від покупця – неплатника ПДВ та зареєструвало ПН за липень. 08.08.2025 р. відбулося повернення цього товару та коштів покупцю. З 01.08.2025 р. цей покупець зареєструвався платником ПДВ. Як правильно скласти РК – на платника чи неплатника ПДВ?
    15.08.2025219
  • Визначаємо дату складання РК до ПН при зміні ціни після передоплати
    У серпні 2023 р. отримано передоплату за послуги (176 тис. грн) за договором (250 тис. грн). Згодом, 01.08.2025 р. підписано додаткову угоду про зменшення ціни договору до 120 тис. грн та акт наданих послуг на цю ж суму. Різницю передоплати (56 тис. грн) ще не повернуто. Якою датою складати РК до ПН: датою підписання додаткової угоди та акта чи датою повернення коштів?
    15.08.2025539