Відповідно до ст. 806 ЦКУ за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Фінансова оренда - оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов'язаних з правом користування та володіння активом. Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених нижче ознак:
1) орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди;
2) орендар має можливість та намір придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;
3) строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об'єкта оренди;
4) теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об'єкта оренди;
5) орендований актив має особливий характер, що дає змогу лише орендареві використовувати його без витрат на його модернізацію, модифікацію, дообладнання;
6) орендар може подовжити оренду активу за плату, значно нижчу за ринкову орендну плату;
7) оренда може бути припинена орендарем, який відшкодовує орендодавцю його втрати від припинення оренди;
8) доходи або втрати від змін справедливої вартості об'єкта оренди на кінець терміну оренди належать орендарю.
Згідно з п. 5 та 7 П(С)БО 14, орендар відображає в бухгалтерському обліку одержаний у фінансову оренду об'єкт одночасно як актив і зобов'язання за найменшою на початок строку оренди оцінкою: справедливою вартістю активу або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів. При цьому амортизація об'єкта фінансової оренди нараховується орендарем протягом періоду очікуваного використання активу.
Згідно з думкою податківців зазначеної у листі від 14.03.2017 р. №5331/10/26-15-12-01-18 заміна боржника (лізингоодержувача) прирівнюється до постачання об’єкту лізингу старим боржником новому. Так, податківці зазначають, що за договором з переведення боргу у нового лізингоодержувача виникає заборгованість за непогашеними лізинговими платежами. У первинного лізингоодержувача при передачі транспортного засобу новому боржнику (лізингоодержувачу) виникає об’єкт оподаткування відповідно до вимог п. 185.1 ПКУ. При цьому, база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни) згідно з п. 188.1 ПКУ.
В такому випадку, постачальник (первинний лізингоодержувач) повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для боржника (нового лізингоодержувача) для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту. Новий боржник (лізингоодержувач) на підставі складеної та зареєстрованої податкової накладної отримує право на податковий кредит.
При уступці постачальником (первинним лізингоодержувачем) права вимоги новому лізингоодержувачу податковий кредит, сформований на дату фактичного отримання об’єкту фінансового лізингу (транспортного засобу) від лізингодавця, не коригується.
При цьому у лізингонадавача не виникає жодних податкових наслідків у випадку заміни боржника, оскільки фактично він не здійснює жодних дій, що підпадають під операції, що оподатковуються ПДВ.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити