• Посилання скопійовано

За відсутність квитанції про реєстрацію податкової накладної - штраф?

Податкову накладну від 31.07.2017 р. відправлено на реєстрацію в ЄРПН 14.08.2017 р. Згодом отримано повідомлення про відправлення в ДФС, однак квитанція про прийняття не надійшла. Які подальші дії щодо податкової накладної? Чи застосовуватимуться штрафи, як за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Згідно з п. 201.10 ПКУ підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної/розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

В свою чергу, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

При цьому операційний день триває з 0 до 23-ї години (п. 3 Порядку №1246). Тож якщо податкова накладна була відправлена на реєстрацію у межах операційного дня, то відповідь у вигляді квитанції повинна надійти до 23-ї години того ж дня. 

В даному випадку підприємство може уникнути штрафів за несвоєчасну реєстрацію такої податкової спираючись на вищенаведений п. 201.10 ПКУ і вважати таку податкову накладну зареєстрованою. Підтвердженням факту вчасного відправлення такої податкової буде повідомлення про відправлення в ДФС.

Однак, варто зважати на те, що проблема ненадходження квитанції про реєстрацію могла  виникнути не з вини податкової, а в зв’язку з проблемами у самого платника, чи сервісу через який здійснюється відправка податкової накладної. В такому разі, якщо квитанція була відправлена податківцями вчасно і не отримана платником не з вини податківців, право на використання п. 201.10 ПКУ немає.

Порядок дій бухгалтера у даній спірній ситуацій повинен виглядати наступним чином:

  • Перевірки реєстрації податкової накладної шляхом надсилання запиту про отримання відомостей з ЄРПН;
  • Звернення до центру прийняття електронної звітності податкової платника податку;
  • Отримання індивідуальної податкової консультації щодо даної ситуації (така ІПК буде підставою для оскарження штрафів чи претензій податкової при перевірці).

Якщо платником буде відправлена на реєстрацію така податкова накладна ще раз (вже після закінчення граничного строку її реєстрації), то може виникнути наступна ситуація:

  • Така податкова не зареєструється, так як попередньо відправлена вже міститься у реєстрі (в такому випадку платник може бути спокійним);
  • Так податкова буде зареєстрована, і, відповідно, до платника податку податківцями буде застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію (в такому випадку платник може оскаржити рішення органу ДФС згідно ст. 56 ПКУ, на підставі п. 201.10 ПКУ та квитанції про те, що податкова накладна раніше вже була відправлена на реєстрацію).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Ознака імпортного товару в ПН у 2026 році: коли не ставлять при виробництві? (аудіоверсія)
    ТОВ придбаває захисне скло у ФОП - платника єдиного податку 3-ї групи, який постачає товар з ознакою імпортованого. Надалі це скло використовується у власному виробництві іншої готової продукції. Чи потрібно під час постачання такої готової продукції зазначати в податковій накладній ознаку імпортного товару, якщо імпортний компонент пройшов переробку у складі нового виробу?
    Сьогодні 13:5019
  • Ліквідація капітальних інвестицій у 2026 році: ПДВ-наслідки та документальне оформлення демонтажу (аудіоверсія)
    Підприємство придбало нежитлову нерухомість для використання у госпдіяльності, сформувало податковий кредит з ПДВ, але об’єкт не ввело в експлуатацію та обліковувало на рахунку 15 як капітальні інвестиції. У 2026 році прийнято рішення про демонтаж. Чи застосовуються у цьому випадку норми пп. 189.9 ПКУ? Чи потрібно нараховувати ПДВ-зобов’язання за пп. 198.5 ПКУ? Якими документами підтвердити правомірність демонтажу й господарське використання отриманих матеріалів?
    Сьогодні 13:1720
  • Зміна ціни після передоплати: коли складати РК до податкової накладної? (аудіоверсія)
    Питання щодо дати РК. Перша подія - часткова передплата, друга подія - додаткова угода про зміну ціни, третя подія - часткова передплата. Яка дата РК повинна бути до першої ПН: дата додаткової угоди, дата відвантаження товару чи дата остаточної оплати?
    09.06.202638
  • Податковий кредит з електроенергії у 2026 році: дата визнання при бюджетній компенсації (аудіоверсія)
    Підприємство безоплатно надає в оренду нерухомість військовій частині, а орендар компенсує лише вартість електроенергії за рахунок бюджетних коштів. Акти військова частина підписує датою оплати, яка може припадати на наступні місяці. ПН складають за касовим методом. На яку дату підприємство має право віднести ПДВ за електроенергією до податкового кредиту?
    09.06.202627
  • Податкові накладні на гарантійний платіж у 2026 році: дати, ПДВ і штраф (аудіоверсія)
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, передало приміщення в оренду. 01.02.2026 р. орендар сплатив гарантійний платіж, який за договором має забезпечувальний характер і підлягає поверненню, тому потрібно визначити, чи складається ПН на дату його отримання. Договір розірвано 27.05.2026 р. на підставі додаткової угоди від 20.05.2026 р., при цьому гарантійний платіж частково зараховано в орендну плату за травень 2026 року, а частково залишено орендодавцю як штраф
    09.06.202663