• Посилання скопійовано

Квитанції №1 та №2 приходять як щодо декларації з ПДВ, так й щодо кожного додатку до неї

В грудні 2016 р. фермерське господарство відправило декларацію з ПДВ до ДФС. За квитанцією №2 декларація прийнята - 15.01.2017 р. Проте згодом з ДФС повідомили, що немає додатку №10 до декларації, тому декларація вважається не прийнятою. Як підтвердити, що підприємство подавало всі документи (в тому числі і додаток №10)?

Враховуючи умови запитання, слід звернути увагу на таке.

Додаток №10 до податкової декларації з ПДВ "Розрахунок сум податку на додану вартість за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок (ДС10)" мав бути поданий у грудні 2016 року на виконання вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. №21.

При поданні податкової звітності з ПДВ пакетом, тобто йдеться про подання в електронному вигляд з ЕЦП декларації з ПДВ разом з додатками, квитанції надсилаються у наступному порядку:

  • квитанція №1 з інформацією про доставку податкової декларації з ПДВ (пакет документів);
  • квитанція №1 на кожен додаток — з інформацією про документ (додаток до звітності — ДС10) за відповідний податковий період, який доставлено до центрального рівня ДФСУ. Також вказується про те, що документ буде оброблено у складі пакету пов'язаних документів (тобто разом з податковою декларацією з ПДВ).

Квитанція №1 також містить інформацію про необхідність подбати про прийом квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття електронного звіту на районному рівні.

Відтак, цілком можлива ситуація, коли сама декларація (електронний звіт) приймається (зберігається на рівні ДФСУ — квитанція №1), а самі додатки чи окремі з них — ні. При цьому, квитанція №1 має містити інформацію про помилки у ДС10 чи іншу причину, що документ не доставлено. Або квитанція №2 про неприйняття ДС10 вказує на результати перевірки.

Тому, у разі якщо платник податку (СФГ) відправляв пакет документів у складі якого був додаток №10 (ДС10), то  треба уважно вивчити інформацію на квитанції №1 та №2 саме по цьому додатку (не по декларації з ПДВ). І при цьому, доводити, що додаток №10 був поданий, не потрібно — про його (не)прийняття/(не)збереження будуть свідчити саме квитанції №1 та №2.

У разі, якщо СФГ прийме рішення подавати уточнюючий розрахунок, то щоб не подвоїти дані звітності з ПДВ, поданої у грудні 2016 року, уточнюючий розрахунок слід подавати з незаповненою графою 6, тобто графи 4 та 5 повинні дублюватися та відповідати показникам поданої декларації. За уточнюючим розрахунком обов'язку сплати повторно податкових зобов'язань не буде — лише штраф за несвоєчасне подання податкової звітності (разом з додатками), якщо згідно з квитанцією №1 є помилки чи не прийшла квитанція №2 саме на додаток ДС10.

Якщо декларація за даними податківців й досі вважається неприйнятою в цілому, то слід  подати саму декларацію, а не уточнюючий розрахунок, але вже з порушенням строку подання, за що буде накладено штраф відповідно до п. 120.1 ПКУ в розмірі 170 грн.

Але, для того, щоби приймати рішення як вчинити в цій ситуації, слід перевірити наявність квитанції №1 та №2 саме на додатку №10 (ДС10). Також можна спробувати отримати інформацію про стан податкової звітності з ПДВ за грудень 2016 р. у кабінеті платника податків.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20245
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024480
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024248